112.ua дізнався, купання в яких водоймах Київської області може бути небезпечним для здоров’я: є ризик підхопити дизентерію, сальмонельоз або ж легко відбутися діареєю.
Чим загрожує купання у водоймах
Купаючись у водоймах, можна заразитися сальмонельозом, дизентерією або ж підхопити діарею (найлегший наслідок з усіх можливих), розповіли 112.ua у відділі санітарно-гігієнічних досліджень Київського обласного лабораторного центру МОЗ України. Також через водойми є ймовірність зараження аскоридозом (глистне захворювання) і навіть небезпечними для життя захворюваннями на холеру, лептоспіроз.
“За результатами обстежень водойм, на пляжах і в рекреаційних зонах відпочинку Київської області цьогоріч холерних вібріонів і лептоспіри не виявлено”, – повідомила 112.ua лікар відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Київського обласного лабораторного центру МОЗ України Валентина Ніколаєць.
Водночас, за її словами, в ряді водойм виявлено невідповідність нормам за мікробіологічними і санітарно-гігієнічними показниками. Причому в окремих випадках вміст лактопозитивної кишкової палички перевищував норму у декілька разів: при нормі 5 тис. в окремих випадках було виділено 240 тис.
“Коли виявляємо цю паличку, це дзвіночок про те, що йде свіже фекальне забруднення. Якщо ковтати цю воду, може бути ризик інфекційних захворювань (сальмонельоз, дизентерія). При великій концентрації палички після ковтання води (під час пірнання, наприклад, – Ред.) може початися діарея”, – сказала Ніколаєць.
При перевищенні за мікробіологічними і санітарно-гігієнічними показниками видається рекомендація щодо введення тимчасової заборони на купання.
Небезпечні пляжі для купання
У Київській обл. невідповідність за мікробіологічними показниками, а в ряді випадків і відхилення за санітарно-гігієнічними, на підставі проб вже встановлено на озерах у селищах міського типу: Димер, Гаврилівка, Синяк, а також у Київському водосховищі в районі Вишгородського району, на річці Унава у Фастові, в озері смт Ворзель Ірпінського району. Крім того, на трьох пляжах в Переяслав-Хмельницькому районі (“Джерело надії”, “Славутич”, “Переяслав-Хмельницький”). У Бориспільському районі невідповідність виявлено в Оленицькому озері, озері УМБ 17, озері “Гідропарк”. Також у Канівському водосховищі, в річці Павлівка села Кілев, озері “Княже”.
Не відповідає нормативам якості за бактеріологічними показниками вода в Дніпрі в районі міського пляжу в м. Українка (Обухівський район).
У Білій Церкві (обстеження проводилося в районах Центрального міського пляжу та в рекреаційній зоні річки Рось) у воді було виявлено яйця аскарид. Також їх знайшли в річці “Протока” смт Гребінки Васильківського району.
При цьому слід зазначити, що моніторинг ситуації проводиться тільки на територіях, що мають статус пляжів і рекреаційних зон. Стан стихійних місць відпочинку ніким не досліджується.
“Хотілося б відзначити, що більшість рекреаційних зон утримують у незадовільному стані. Не прибирають. Багато стихійних рекреаційних зон. Ми не здійснюємо моніторинг”, – розповіла Ніколаєць.
На обліку Київського обласного лабораторного центру МОЗ перебуває 67 пляжів і рекреаційних зон відпочинку в Київській області.
Торік за мікробіологічними показниками із 898 відібраних проб води не відповідали нормам 148 проб, або 16,5%, за санітарно-гігієнічними (забарвленість, кислотність, каламутність) показниками із 1018 проб невідповідність виявлено у 141 пробі (13,9%).
Хто несе відповідальність за стан пляжів
Раніше, до реорганізації СЕС, функції відбору проб води і дослідження стану пляжів входили до її обов’язків. На підставі показників організація погоджувала паспорти для пляжів. Після ліквідації СЕС лабораторний центр, який відповідає за проби води, перейшов у підпорядкування МОЗ. “Щороку з червня по вересень двічі на місяць ми проводимо дослідження води на холероподібні вібріони, також двічі на місяць беремо проби води за мікробіологічними показниками, один раз на місяць – за санітарно-біологічними показниками. Це планові заходи. Але якщо надходять звернення, то можуть бути ще позапланові дослідження”, – пояснила Ніколаєць (раніше Київський обласний лабораторний центр був структурою СЕС, – Ред).
Знову ж таки, моніторинг проводиться тільки на 67 пляжах і в рекреаційних зонах, що перебувають у віданні центру. На стихійних пляжах моніторинг може проводитися тільки за зверненням.
Функція нагляду за станом самих пляжів (також була у СЕС) в результаті реорганізації перейшла до Держпродспоживслужби. Нагляд включав перевірку наявності питного фонтанчика, туалету, кабінок для переодягання, дотримання санітарних нормативів (місця для збору сміття, відсутність гризунів). Пісок перевіряли на гельмінти, яйцеглист. Крім того, перевірялося розташування торгових точок на пляжі, були чіткі норми, якими продуктами на пляжі не можна торгувати.
Більшість цих норм передбачено наказом ДержНС № 272, який 30 травня нинішнього року втратив чинність, повідомив Начальник управління державного контролю щодо дотримання санітарного законодавства при управлінні Держпродспоживслужби в Київській області Арзу Акберов: “Зараз це не контролюється, є туалет чи ні. Також розташування точок з продажу харчової продукції”.
Крім того, за словами Акберова, наказом регламентували дії санітарної служби за погодженням паспортів для пляжів. Цьогоріч у Київській обл. було видано паспорти тільки на ті пляжі, які звернулися ще до того, як наказ втратив чинність. “Ми зараз погодили два санітарні паспорти, обидва для дитячих оздоровчих таборів. До цього погодили всі паспорти і для пляжів загального користування і для дитячих оздоровчих закладів”, – сказав Акберов.
Водночас експерти відзначають, що стан пляжів прямо впливає на мікробіологічні показники водойм. “Якщо не забруднювати водойми, вони самі очищаються. Але для цього потрібно утримувати в нормальному стані прибережну територію, організовувати місця збору сміття, встановлювати туалети”, – зазначила Валентина Ніколаєць.
Відповідальність за недотримання цих норм немає. Якщо раніше пляж не отримав би паспорт СЕС, і його використання для відпочинку могло бути заборонено, то зараз це відповідальність органів самоврядування. “Результати досліджень ми відправляємо відповідальним особам (власникові пляжу або до сільської ради, на території якого розташовані рекреаційні зони)”, – говорить Ніколаєць.
При цьому немає ніякого механізму, щоб покарати органи самоврядування за відмову поставити табличку “Не купатися” на підставі рекомендацій або змусити їх запрошувати Держпродспоживслужбу для дослідження стану пляжів.
На комерційні ж пляжі перевірчим органам взагалі вхід закрито. “Комерційні пляжі ми не можемо перевіряти з власної ініціативи, тому що діє мораторій. Тільки в тому випадку, якщо вони самі звернуться”, – повідомила 112.ua заступник начальника відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного контролю щодо дотримання санітарного законодавства головного управління Держпродспоживслужби Оксана Галюк.
Експерти пояснили, що якщо б у водоймі поблизу комерційного пляжу було б виявлено показники до введення заборони на купання, орендодавець (державне підприємство, як правило) повинен був би повідомити про це своїх орендарів (комерційний пляж). Однак чи виконав він рекомендацію, чи ввів заборону на купання чи діє на свій страх і ризик (продовжуючи заробляти на широкому спектрі послуг від надання шезлонгів до катання на надувних атракціонах), перевірити ніхто не зміг би. Мораторій.
Таким чином, поки повною мірою справедливим є принцип про те, що порятунок потопельників – справа рук самих потопельників.
