Вчені все більше підіймають тезу про наявність у рослин свідомості.
Сценарій фільму “Аватар” Дж. Кемерона, у якому іншопланетяни на’ві спілкуються з живою мережею рослин на ім’я Ейва, може виявитись не таким вже фантастичним.
Досі тема залишається спекулятивною, однак, кількість досліджень пов’язаних з “розумною” поведінкою рослин все збільшується.
В інтерв’ю Всесвітній службі BBC професор та голова Міжнародної лабораторії рослинної нейробіології Стефано Монкузо розповів про факти, які свідчать на користь інтелекту у рослин.
За словами вченого, складність вивчення рослин полягає у відносній повільності цих істот, адже процес фіксації їх дій займає багато днів.
Дослідники провели експеримент, у якому між двома пагонами квасолі було встановлено одну опору. Обидві рослини почали долати відстань наввипередки, змагаючись за домінування. Проте найбільш цікавим виявилась поведінка пагона, який програв змагання. Якимось чином він відчув, що “місце під сонцем” вже зайнято, тому одразу почав шукати інші шляхи.
Наука розглядає здатність віддзеркалювати навколишню дійсність та приймати рішення на основі інформації з середовища – свідомістю. Однак, раніше мова йшла лише про тварин. І це дійсно вражає.
Насправді, рослини, на відміну від тварин, більш чутливі. Окремі корені в змозі розрізняти десятки різних хімічних та фізичних властивостей, серед яких напруженість магнітного поля, сила тяжіння, освітленість, шкідливі патогени, тощо.
У тварин обробкою інформації у вигляді електричних сигналів займається мозок. У рослин все інакше – вони являють собою суцільний мозок, де всі клітини мають змогу генерувати імпульси.
Монкузо зауважує, що не слід недооцінювати рослин та руйнувати їх середовище життя, оскільки ми дуже залежимо від них.
Дерева утворюють зв’язану всесвітню мережу
Професор екології лісу Університету Британської Колумбії Сюзанн Сімар вбачає в підземному корінні дерев інструмент глобальної комунікації.
На думку пані Сімар подібні з’єднання слугують каналами хімічного спілкування дерев, які допомагають їм спільно реагувати на зовнішні чинники.
У наших старих хвойних лісах є дугласії, яким по триста років і які сягають майже двох метрів у діаметрі. Це “мережеві вузли”, бо вони такі величезні, а їхнє коріння простягається на всі сторони.
– розповідає вчена.
Серед іншого, дерева схильні утворювати союзи з представниками царства грибів. Іноді дерева надають грибам під землею сполуки від процесу фотосинтезу.
Ми посадили дугласії серед чужих дерев і серед їхніх “родичів” – виявилось, що вони відрізняють своїх. Ми також підсадили поміж дугласіями жовті сосни. Задля експерименту, ми ушкодили дугласію – зірвали з неї голки і підселили шкідників-листовійок; тоді вона через мережу відправила сусідній жовтій сосні багато вуглецю. Наскільки я розумію, дугласія знала, що помирає, і вирішила лишити вуглець у спадок сусідці, щоб він ще послужив грибам та усій місцевій екосистемі.
Інші експерименти також підтверджують, що дугласі здатні розрізняти дерева, яки виросли з їхнього насіння.
Люди повинні більш відповідально ставитися до рослин через їх особливу роль у глобальній екосистемі. Якщо ми не зрозуміємо, як рослини реагують на навколишнє середовище, то у недалекому майбутньому у людства можуть виникнути серйозні проблеми.
