Businesswoman frustrated at work
Фібриляція передсердь – одне з найпоширеніших порушень ритму серця – має різні фактори ризику, серед яких на сьогодні не останню роль відводять цукровому діабету.
Про це пише “Народна правда” з посиланням на Український медичний часопис.
Це підтверджується одним з недавно проведених метааналізів, результати якого продемонстрували, що у пацієнтів з діагностованим цукровим діабетом на 40% вищий ризик розвитку фібриляції передсердь у порівнянні зі здоровими людьми. Не менш важливим фактором ризику, що асоціюється з фібриляцією передсердь, вважається ожиріння, яке є основним компонентом метаболічного синдрому і сприяє розвитку цукрового діабету.
Останнім часом з’являється все більше інформації, що свідчить про те, що ожиріння, цукровий діабет і фібриляція передсердь тісно взаємопов’язані, а численні дані акцентують увагу на окислювальному стресі і запаленні як центральних медіатори фібриляції передсердь. У зв’язку з цим вчені Сполучених Штатів Америки вивчили взаємозв’язок між окислювальним стресом, запаленням і фібриляцією передсердь при діабетичній кардіоміопатії.
Як заявляють автори, структурне ремоделювання міокарда (інтерстиціальний фіброз, збільшення кількості жирової тканини і ін.) є основним фактором, за допомогою якого ожиріння і цукровий діабет обумовлюють розвиток фібриляції передсердь. Варто відзначити, що клінічно обсяг перикардиального жиру, який корелює зі збільшенням лівого передсердя, також пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку фібриляції передсердь. Існують вагомі докази, що етнічна приналежність має не менш важливе значення в даному аспекті. Зокрема, у багатоетнічному дослідженні з вивчення атеросклерозу латиноамериканці, але не афроамериканці, європейці чи американці китайського походження, продемонстрували значний зв’язок між кількістю перикардиального жиру і ризиком розвитку фібриляції передсердь після коригування з індексом маси тіла.
Збільшення кількості жирової тканини призводить до підвищення експресії як протизапальних адіпокінів (адипонектин, оментін і т.п.), так і прозапальних цитокінів (інтерлейкіни, фактор некрозу пухлини-альфа), які, в свою чергу, також впливають на збудливість кардіоміоцитів і структуру передсердь в цілому. На додаток до використання в якості протизапального джерела безпосередня інфільтрація міокарда передсердь адипоцитами порушує міокардіальну архітектуру, приводячи до порушення провідності, що є критичним фактором, який обумовлює розвиток фібриляції передсердь.
Інтерстиціальний фіброз є ще однією характерною особливістю структурного ремоделювання передсердь при цукровому діабеті. Він включає в себе багату колагеном міокардіальну тканину, яка також порушує міжклітовий взаємозв’язок, перешкоджає поширенню потенціалу дії і сприяє реентерабельному порушення, який лежить в основі фібріляторной активності.
У своїй роботі вчені акцентували увагу на терапії, спрямованої на окислювальний стрес і запалення для лікування фібриляції передсердь при цукровому діабеті, оскільки саме вони є одними з найважливіших попередників медіаторів несприятливого структурного та електричного ремоделювання передсердь, а націлювання на прооксидантні і прозапальні фактори може продемонструвати суттєві перспективи в рамках антиаритмічної терапії.
Також показано, що омега-3-поліненасичені жирні кислоти роблять благотворний вплив на резистентність до інсуліну і цукровий діабет 2-го типу шляхом посилення антиоксидантних захисних механізмів, а також зменшення накопичення метаболітів жирних кислот, забезпечуючи цитопротекцію для β-клітин підшлункової залози. Однак необхідні подальші дослідження для всебічного визначення електрофізіологічного впливу жирних кислот на збудливість передсердь і функції іонних каналів при цукровому діабеті.
