В рамках святкування 150-го сезону до листопада триває оперно-балетний фестиваль з кращими виставами репертуару за участю світових зірок, українських та закордонних оперних виконавців і майстрів балету.
Першою прем’єрою жовтня стане одноактний балет «Половецькі танці» (фрагмент опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна). Його покажуть 15 жовтня разом з одноактною оперою «Алєко» Сергія Рахманінова. Композитор створив його у 1875 році, відомі хореографічні постановки цього фрагменту – Льва Іванова (1890) та Михайла Фокіна (1909).
– Це абсолютна нове прочитання. Спочатку ми готували лише фрагмент, але з’явилася ідея розширити його до одного акту, додавши музику увертюри до опери «Князь Ігор». Таким чином, глядачі побачать балетний спектакль з двох картин: перша – це Київська Русь, русичі, та друга – це половецький стан з танцями, – розповіла художній керівник балету Аніко Рехвіашвілі. – «Половецькі танці» ми потім покажемо й на гастролях в Японії, вже за участі хору.
Кульмінацією святкування ювілею театру стане урочистий Гала-концерт, що відбудеться 8 листопада, якраз в день відкриття київської опери. Спеціально до цієї події творчий колектив готує сцену «Запорізька Січ» з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», котра, разом з увертюрою до цієї опери, складе перший відділ концерту. У другому глядач побачить найвідоміші фрагменти світової оперної та балетної класики («Набукко», «Отелло», «Кармен», «Тоска», «Запорожець за Дунаєм» та ін.) у виконанні солістів опери та балету, хору та оркестру Національної опери України.
У новому сезоні буде поновлено оперу Шарля Гуно «Фауст» у постановці італійського режисера Маріо Корраді. Прем’єра відбудеться 18 та 19 листопада. Головні партії виконуватимуть Валентин Дитюк і Дмитро Кузьмін (Фауст) та Тарас Штонда, Сергій Ковнір і Андрій Маслаков (Мефістофель).
– Ця опера була поставлена 10 років тому. Італійський режисер здійснив новаторське прочитання твору, вистава неоднозначно була сприйнята публікою і не прижилася в репертуарі. Український глядач звик до класичної інтерпретації. Ми ж намагаємося представити увесь спектр естетик. Тому я виступив ініціатором відновлення «Фауста», – поділився головний режисер театру Анатолій Солов’яненко. – Маріо Корраді переніс дію вистави у наш час, де Фауст молодіє за допомогою пластичного хірурга, а пологи Маргарити відбуваються прямо на сцені. Над поновленням вистави працює мій колега Микола Третяк.
Навесні планується представити ще один амбітний міжнародний проект – оперу Джакомо Пуччіні «Богема» у постановці талановитої режисерки, дружини знаного диригента та художнього керівника оперного театру «Ла Скала» в Мілані Ріккардо Муті, Крістіни Муті. Крім того, у планах – концерт французької оперної музики.
Вистави – не все, чим опера радуватиме шанувальників. Протягом сезону в приміщенні експонуватиметься виставки книжок, документів і фотографій, присвячені кращим виставами останнього десятиліття, корифеям оперно-балетної сцени. До цієї визначної дати вийдуть третій том часопису «Національна опера України – історія і сучасність 2012-2017», енциклопедія «Національна опера України». Національний банк України готує до випуску пам’ятні монети зі срібла номіналом 20 гривень та нейзильберу номіналом 5 гривень. А «Укрпошта» випустить серії поштових марок і маркованого конверта.
ПРЯМА МОВА
Головний режисер Анатолій СОЛОВ’ЯНЕНКО
Ми пишаємося нашими солістами опери і балету, які працюють у нас та водночас на найвищому рівні представляють Україну на знаних світових сценах, як Ла Скала чи Метрополітен-опера та інші.За останні роки ми здійснили низку яскравих міжнародних проектів, зокрема у співпраці з Італійським інститутом культури в Україні – постановки опер «Тоска»та «Джанні Скіккі» Джакомо Пуччіні, «Набукко» Джузеппе Верді. Нас запрошують на престижні європейські фестивалі, де намагаємося показати і українську класику, щорічно гастролюємо у Японії. Поступово ми відійшли від опери як костюмованого концерту, натомість- на сцені живий театр, виконавці розуміють кожне слово, детально працюємо над закладеними у музиці емоціями та почуттями.
Працюю головним режисером опери з 2011 року і для мене від початку найважливішим було з чим ми йдемо до людей, що презентуємо. В першу чергу це стосується української національної спадщини. Ще до призначення, у 2006 році здійснив постановку опери «Мойсей» Мирослава Скорика за твором Івана Франка, у 2007-ому повернув на сцену оперу «Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди за поемою Івана Кочерги. Особливу увагу звернув на опери «Запорожець за Дунаєм» та «Наталка Полтавка». Пам’ятав, як в дитинстві мене повели в оперний театр на «Наталку Полтавку», яка тривала 3,5 години – і витримати це було нереально. Я здійснив нову сценічну редакцію, Мирослав Скорик – музичну редакцію та оркестрування. Ми вирішили не змінювати і не спотворювати її естетики, однак максимально наблизити виставу до сприйняття молодого покоління, а, головне, надати динаміки сценічній дії. В опері – дві дії по 40 хвилин, якраз як тривалість шкільного уроку. Намагалися зробити її яскравою і світлою, наповнити життєрадісністю.
Коли переглянув репертуар опери, помітив, що для дітей є лише балети – «Білосніжка та сім гномів», «Лускунчик»… Спеціально для маленьких глядачів поставив оперу «Казка про царя Салтана» за всім відомою історією. Орієнтувалися на сучасних дітей, тому додав танцювальних епізодів, мультиплікації, проекцій.
Дирекція театру уважно відслідковує ставлення до репертуару глядачів, один з найважливіших показників – скільки квитків продається на вистави поточного репертуару. І результати тішать: за минулий сезон доходи театру від продажу квитків зросли майже в 1,5 рази. До речі, найдовше в репертуарі тримаються опери “Ріголетто”, “Мадам Баттерфляй” та “Євгеній Онєгін” – цим виставам понад 20 років.
7 фактів з історії
У 1867 року у Києві, після довгих клопотань перед урядом, відкрили постійно діючу оперну трупу, котру очолив колишній співак і антрепренер Фердинанд Бергер.
8 листопада київська опера вперше підняла завісу. Дебютом трупи стала постановка опери «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, лібрето написав Михайло Загоскін.
У 1874 році на сцені Міського театру вперше в історії української музики прозвучала національна опера – твір Миколи Лисенка «Різдвяна ніч».
4 лютого 1896 року після ранкового показу опери «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського у театрі виникла пожежа. За кілька годин на місці зведеного у 1856 році архітектором Іваном Штромом міського театру залишилися обвуглені стіни.
Конкурс на проект нової будівлі оперного театру виграв академік Віктор Шретер. Його творіння – чудовий ансамбль неоренесансного стилю з функціональним призначенням будови, урочисто відкрився 29 (16) вересня 1901 року.
1897-го року у театрі було створено балетну трупу, що дозволило розширити афішу, збагатити вистави дивертисментами та хореографічними номерами. Очолив трупу знаний польський хореограф Станіслав Ленчевський.
5 березня 1939 року з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка Київському академічному театру опери і балету присвоїли ім’я великого українського поета
https://vechirniykiev.com.ua/news/yak-opera-vidznachatyme-150-richchya-polovets-ki-tantsi-faust-i-bohema
