Без розгляду суд залишив цивільний позов на 33,4 млн. грн до колишнього ректора про відшкодування майнової шкоди
Бородянський районний суд Київської області визнав колишнього ректора Національної академії державної податкової служби України Петра Мельника невинуватим у скоєнні злочину за ч.5 ст.191 КК України та виправдав його у зв’язку з недоведеністю складу злочину.
Про це стало відомо «Главкому» з вироку від 5 грудня.
Прокуратура звинувачувала Мельника у незаконному відчужені нерухомого майна Національної академії державної податкової служби, серед якого були: приміщення магазину та кафетерію загальною площею 496,7 кв.м в Ірпені; реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Сосновий бір» (смт. Ворзель); комплекс будівель у Кам’янці-Подільському загальною площею 1,1 тис. кв. м та нежилі будинки і господарсько-побутові будівлі у Сімферополі загальною площею 2,6 тис. кв. м.
Все майно протягом 2007-2008 років шляхом аукціону перейшло у власність ТОВ «Міжрегіональна фінансово-юридична академія», засновником якого була дружина підозрюваного ректора Тетяна Мельник. Далі приватний навчальний заклад передав в оренду академії державної податкової служби викуплені у неї приміщення.
Підставою для реалізації майна послужили офіційні листи на той час заступника голови Державної податкової адміністрації Григорія Бондаренка, який відповів на запити керівництва академії державної податкової служби. У них високопосадовець заявив, що не заперечує щодо продажу майна, але з дотриманням чинного законодавства.
Водночас прокуратура стверджувала, що Петро Мельник, який як ректор відповідав за збереження майна Національної академії державної податкової служби, без погодження із Фондом державного майна України порушив вимоги закону про управління об’єктами державної власності і Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №806, чим допустив незаконне відчуження нерухомості державного вишу.
Відповідно до висновків судової оціночно-будівельної експертизи, продаж майна Національної академії державної податкової служби України відбувся за заниженою вартістю. Так, вбудовано-прибудовані приміщення магазину та кафетерію загальною площею 469,7 кв. м у Ірпені були продані за 1,1 млн. грн. При цьому їхня ринкова вартість становила 3,3 млн. грн. Реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Сосновий бір» віддали в приватні руки за 3,1 млн. грн, у той час ринкова вартість якого була 23,5 млн. грн.
У суді Петро Мельник заявив, що не вважає себе винним, оскільки був переконаний, що листа-дозволу ДПА було достатньо для проведення продажу об’єктів нерухомості. Більше того ДПА є власником і органом управління нерухомого майна університету, і саме податкова служба зобов’язана була звертатися до Фонду державного майна України, наголосив екс-ректор.
У підсумку суд дійшов висновків, що Мельник відчужив майно університету на підставі угод купівлі-продажу. А одержані за цими договорами кошти були перераховані, спочатку на рахунок університету, а в подальшому – до державного бюджету, що виключає таку ознаку злочину, передбаченого ст.191 України, як безоплатність передачі майна іншій особі.
Що стосується заниженої ринкової вартості майна, то, на думку суду, оцінювач ПП «Автоексперт» мав право здійснювати діяльність, зокрема, щодо оцінки нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), цілісних майнових комплексів на підставі відповідного сертифікату. Однак будь-яких доказів того, що колишній ректор Мельник особисто чи за участі інших осіб визначав ціну або у інший спосіб впливав на визначення ціни, за якої були продані зазначені об’єкти нерухомості, суду не надано.
Крім цього, суд погодився з твердженнями прокуратури, що відчуження зазначених в обвинувальному акті об’єктів нерухомого майна було здійснено Національним університетом державної податкової служби України з порушенням вимог Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803.
Водночас, для кваліфікації дій особи (Петра Мельника – «Главком») за ст.191 КК України, за ознакою розтрати майна, обов’язковою умовою є безоплатність, безповоротність обернення (витрачання) на користь інших осіб чужого майна, яке їй ввірено.
Під час судових слухань Університет державної фіскальної служби України пред’явив Петру Мельнику цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 33,4 млн. грн. З цього приводу суд залишив цивільний позов без розгляду, оскільки виправдав колишнього ректора.
