Міністерство освіти і науки розробило моделі впровадження статті 7 Закону “Про освіту”, яка регулює викладання в українських школах державної мови і мов меншин.
Про це повідомила директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти Анна Новосад у коментарі “Радіо Свобода“.
За її словами, навчання у школах із мовами нацменшин буде враховувати три критерії: вразливість мови; мовне середовище, в якій проживає меншість; мовна група, до якої належить відповідна мова.
Згідно даним критеріям, МОН пропонує три моделі застосування і вивчення мов.
Перша модель передбачає можливість викладання мовами меншин всіх предметів з 1-го до 11 (12) -го класу поряд з українською мовою.
Ця модель буде діяти для тих мовних груп, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, або не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають іншої держави, яка займається розвитком термінології їхньої мови.
“Зараз громада проживає виключно в україномовному або російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської”, – зазначають у МОН.
Друга модель стосується національних громад, мова яких відноситься до мов Європейського союзу. Залежно від мовної групи і мовного середовища, використання цієї моделі може мати два варіанти.
Перший варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, і які проживають в основному в україномовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.
Діти, чия рідна мова належить до цієї групи, зможуть повністю вчитися на рідній мові в дитячому саду і початковій школі, одночасно вивчаючи українську.
З п’ятого класу поряд із предметами, що вивчаються на рідній мові, будуть вводитися предмети, що вивчаються на українській, частина останніх буде збільшуватися і пропорційно рости до старшої школи.
Другий варіант буде враховувати особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, мова йде про румунську та угорську громади.
Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься більш поступово, а відсоток навчання державною мовою буде менший.
“Такий підхід обумовлений тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і вимагає більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів”, – зазначають у міністерстві.
Третя модель – для національних громад, материнська мова яких відноситься до однієї з української мовної сім’ї. Це також стосуватиметься тих, хто проживає переважно в середовищі власної мови. До таких мов відноситься російська. Діти, які вчитимуться за цією моделлю, будуть переходити на навчання предметів українською відразу після 5-го класу.
У міністерстві кажуть, що діти, рідна мова яких російська, легко засвоюють українську, але в основному знаходяться у російськомовному середовищі.
“Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову – це школа. Вивчаючи предмети українською, одночасно продовжуючи вивчати російську, як предмет, діти зможуть якісно на високому рівні опанувати відразу дві мови – і українську, і російську”, – йдеться у поясненні міністерства.
Джерело: http://vsviti.com.ua/news/78546
