В огляді BBC Future – останні та найбільш масштабні дослідження того, як соціальні медіа, насамперед, Facebook, Twitter та Instagram, впливають на наше психічне самопочуття.
Три мільярди людей в усьому світі, тобто близько 40% населення, користуються соціальними мережами в інтернеті. Ми витрачаємо на них в середньому дві години щодня: публікуємо дописи, обмінюємося фото, реагуємо на пости друзів.
Щохвилини користувачі соцмереж відправляють майже півмільйона твітів та фотографій у Snapchat.
Якщо соціальні медіа відіграють у нашому житті таку велику роль, то дуже важливо усвідомлювати, як вони впливають на нас.
Чи не жертвуємо ми заради онлайн-спілкування нашим психічним здоров’ям та гарним самопочуттям і чи не марнуємо ми свій дорогоцінний час? Що кажуть про це наукові дослідження?Оскільки соціальні медіа – явище відносно нове, остаточних висновків, звичайно, поки що бракує.
Наявні дослідження в основному базуються на повідомленнях самих користувачів, що представляє інформацію недостатньо об’єктивно.
Проте і дані проведених досліджень вже дозволяють зробити певні висновки. Оглядачка BBC Future ознайомилася з результатами найважливіших з них.
СТРЕС
Соціальні мережі – це місце, де ми нерідко висловлюємо своє обурення з приводу будь-чого, від неякісних послуг до політичних проблем. Це дозволяє нам випустити пару, але перетворює нашу стрічку новин на безкінечний потік негативу.
2015 року дослідники Центру Pew Research у Вашингтоні спробували з’ясувати, чи соцмережі насправді звільняють нас від негативних емоцій, чи спричиняють більше стресу.
2015 року дослідники Центру Pew Research у Вашингтоні спробували з’ясувати, чи соцмережі насправді звільняють нас від негативних емоцій, чи спричиняють більше стресу.
Опитування, в якому взяли участь 1800 людей, показало, що жінки набагато більше, ніж чоловіки, відчувають стрес від соцмереж. Найбільшим джерелом негативу вони назвали Twitter, оскільки він постійно нагадує про неприємні ситуації в житті інших людей.
Twitter, однак, також виступав ефективним засобом знизити наслідки стресу: що більше жінки ним користувалися, то менш напружено почувалися.
Цікаво, що в чоловіків такий ефект не спостерігався. На думку дослідників, вони не беруть соціальні мережі так близько до серця, як жінки. В цілому дослідники дійшли висновку, що користування соцмережами пов’язане із “порівняно низьким рівнем стресу”.
НАСТРІЙ
У 2014 році австрійські дослідники з’ясували, що 20 хвилин, проведені у Facebook, залишали користувачів у гіршому настрої, ніж після перегляду інших сторінок в інтернеті. Вочевидь, це було пов’язано з тим, що користування соцмережою здавалося їм марнуванням часу, вважають науковці.
На думку дослідників із Каліфорнійського університету, хороший чи поганий настрій здатен швидко поширюватися між користувачами соціальних мереж.
У період з 2009 по 2012 рік науковці проаналізували емоційну складову понад мільярда статусів близько 100 мільйонів користувачів Facebook.Аналіз показав, приміром, що погана погода збільшувала кількість негативних дописів на 1%.
Один негативний пост, написаний кимось під час дощу, впливав на 1,3 допису друзів в інших містах, де погода на той момент була сонячною.
Добре, що веселі дописи мали сильніший вплив. Як з’ясували вчені, кожен приємний пост надихав 1,75 допису, написаного на позитивній ноті.
Хоча, чи підвищували такі статуси справжній настрій користувачів, залишається невідомим.
ТРИВОЖНІСТЬ
Дослідники також спробували з’ясувати, як соцмережі впливають на загальний рівень тривожності, сон та концентрацію уваги.
Дослідження, опубліковане в журналі “Комп’ютери та поведінка людини” (Computers and Human Behaviour), встановило, що люди, які користуються сьома та більше соцмережами, мають втричі вищий загальний рівень тривожності, ніж користувачі 0-2 платформ.
Втім, як і чому саме соціальні медіа викликають занепокоєння, науковцям не відомо.
Дослідження 2016 року, проведене в Університеті Бабеш-Боляї в Румунії, що присвячене зв’язку між соціальною тривожністю та користуванням соцмереж, дало змішані результати.
ДЕПРЕСІЯ
Хоча деякі минулі дослідження виявляли зв’язок між депресією та користуванням соцмережами, нові розвідки в цій галузі свідчать про зворотній ефект.
Два дослідження, в яких брали участь понад 700 студентів, показали, що симптоми депресії, як-от поганий настрій, відчуття меншовартості та розпачу, пов’язані з якістю онлайн-спілкування.
У тих, кому віртуальна комунікація приносила переважно негативні емоції, депресивні симптоми були вищими.
Схоже дослідження, проведене в 2016 році за участю 1700 людей, виявило, що ризик депресії та тривожності був втричі вищий у тих, хто користувався кількома соціальними медіа-платформами.
Серед причин, названих дослідниками, було насамперед віртуальне цькування, спотворене уявлення про життя інших людей.Вчені, однак, також вивчають, як соціальні медіа можуть виявляти симптоми депресії, що допоможе швидше звернутися по професійну допомогу.
На замовлення компанії Microsoft дослідники обстежили 476 користувачів Twitter та проаналізували їхні профілі в соцмережі, звертаючи увагу на стиль дописів, емоції, тип взаємодії з іншими користувачами та ознаки депресивної поведінки.
За допомогою цих даних вони розробили анкету, яка дозволяє у семи з десяти випадків спрогнозувати ризик депресії ще до появи перших симптомів.
Минулого року науковці з Гарвардського університету та Університету Вермонта розробили аналогічний інструмент для аналізу фотографій в Instagram, який має таку саму ефективність. В дослідженні брали участь 166 користувачів мережі.
СОН
Переважну частину своєї історії люди проводили вечори в темряві, і лише в останні століття в наших спальнях з’явилося штучне освітлення.
Дослідження свідчать, що воно пригнічує вироблення гормону мелатоніну, який сприяє сну. Найгірше впливає на нього блакитне світло від екранів смартфонів та ноутбуків.
Отже, звичка перевіряти перед сном стрічку новин у Facebook чи Twitter погано впливає на якість сну.
Минулого року дослідники з Пітсбургського університету опитали 1700 людей віком від 18 до 30 років про те, як вони користуються соцмережами.
Вчені виявили, що блакитне світло, яке випромінюють наші ґаджети, відіграє суттєву роль у порушенні сну.
Найгірший впливав не загальний час, проведений у мережі, а частота заходів до неї, що свідчило про “нав’язливу звичку” постійно перевіряти оновлення.
Дослідники, однак, не з’ясували остаточно, чи саме соціальні мережі спричинюють розлади сну, чи це ті, хто вже страждає на безсоння, проводять більше часу в мережах.
ЗАЛЕЖНІСТЬ
Попри заяви декількох дослідників про те, що Twitter викликає більшу залежність, ніж сигарети та алкоголь, нав’язливе користування соцмережами не було внесене до списку розладів психічного здоров’я.
Проте соціальні медіа змінюються швидше, ніж вчені встигають їх вивчати.
Деякі дослідники звертають увагу на різні типи нав’язливої поведінки в соцмережах.
Так, нідерландські науковці нещодавно розробили власну шкалу для виявлення можливої залежності.
Втім, якщо залежність від соцмереж дійсно існує, її можна вважати типом загальної інтернет-залежності, яка є офіційно визнаним розладом.
2011 року науковці з Університету Ноттінгема Дарія Кусс та Марк Гріффітс проаналізували 43 попередніх дослідження в цій галузі і дійшли висновку, що залежність від соцмереж дійсно є психічним розладом і потребувати професійної допомоги.
Вони виявили зв’язок між надмірним користуванням соцмережами і проблемами в стосунках, гіршими результатами в навчанні та меншою участю в реальному спілкуванні.
Більш вразливими до цієї залежності, як вважають вчені, є люди з алкогольною залежністю, екстраверти і ті, хто компенсує соцмережами брак справжніх стосунків.
САМООЦІНКА
Жіночі журнали з фотографіями надто худорлявих моделей, до того ж обробленими у Photoshop, вже давно визнані джерелом низької самооцінки у молодих жінок. Але тепер занепокоєння в деяких груп активістів почали викликати й соціальні медіа.
Спеціальні фільтри в них, а також освітлення та кут зйомки дозволяють створювати в них малореалістичні світлини.
Згідно з опитуванням 1500 користувачів, проведеним благодійним фондом Scope, понад половина молодих людей у віці 18-34 років зазначили, що соцмережі змушують їх відчувати себе непривабливими.
Дослідження 2016 року, проведене в Університеті штату Пенсільванія, показало, що перегляд чужих селфі занижує самооцінку, оскільки користувачі порівнюють себе з фотографіями людей у найщасливіший момент їхнього життя.
А жінки зазвичай негативно порівнюють себе із селфі інших жінок, виявили дослідники з Університету Стретклайда в штаті Огайо та Університету штату Айова.
Утім, на самооцінку погано впливають не тільки селфі інших користувачів. Опитування тисячі користувачів Facebook зі Швеції виявило, що загалом жінки, які проводять багато часу в цій соцмережі, відчувають себе менш щасливими та впевненими.
Дослідники дійшли висновку: “Користувачі Facebook порівнюють своє життя з кар’єрними досягненнями та щасливими стосунками інших людей, і такі порівняння часто бувають не на користь себе”.
Проте одне невелике дослідження виявило, що перегляд свого акаунта замість фотографій інших людей здатен підвищити почуття власної гідності.
Дослідники Корнельського університету в Нью-Йорку з’ясували це під час експерименту, під час якого одна група студентів сиділа перед дзеркалом, тоді як інша – роздивлялась свій акаунт в Facebook.
Соціальна мережа мала позитивний вплив на самооцінку учасників. Дослідники пояснюють це тим, що дзеркала або фотографії змушують нас порівнювати себе з соціальними стандартами, тоді як перегляд власного профілю у Facebook дозволяє нам самим контролювати, як ми презентуємо себе світу.
САМОПОЧУТТЯ
У дослідженні, розпочатому 2013 року, науковці з’ясували, що чим більше часу люди проводили у Facebook, тим менше вони відчували задоволення від життя.
Втім, деякі інші експерименти виявили протилежне. Люди з емоційною нестабільністю частіше пишуть про свої почуття. В результаті підтримка, яку вони отримують онлайн, допомагає їм швидше оговтатися від негативного досвіду.
Хоча в цілому це питання є дуже неоднозначним, соцмережі гірше впливають на самопочуття людей, які страждають від соціальної ізоляції.
СТОСУНКИ
Якщо колись під час розмови з другом, він чи вона витягали свій смартфон і починали прокручувати стрічку Instagram, ви, напевно, замислювалися про те, як соцмережі впливають на стосунки.
Не меншою мірою це стосується й романтичних відносин. Дослідники з Університету Гвельфа в Канаді спитали 300 користувачів Facebook віком 17-24 років, “чи ревнують вони, коли їхній партнер додає в друзі незнайому людину протилежної статі”.
Дослідження показало, що жінки, які проводять набагато більше часу в Facebook, ніж чоловіки, частіше відчувають ревнощі.
Дослідники дійшли висновку, що “саме середовище соцмережі сприяє цим почуттям, а також посилює занепокоєння щодо якості їхніх романтичних стосунків”.
ЗАЗДРІСТЬ
У дослідженні, в якому взяли участь 600 дорослих, приблизно третина повідомила, що соцмережі викликають у них негативні емоції – переважно розчарування, причиною якого є заздрість.
Викликає її невтішне зіставленням свого життя з життям інших людей, і насамперед це стосується фотографій подорожей.
Почуття заздрості спричинює так звану “спіраль заздрості”, коли люди починають публікувати більше саме таких світлин, які змушують заздрити.
Однак заздрість не обов’язково є деструктивною емоцією. Вона часто змушує нас працювати наполегливіше, вважають дослідники з Мічиганського університету та Університету Вісконсін-Мілуокі.
Під час експерименту вони показали 380 студентам фотографії і дописи з Facebook та Twitter, які зазвичай викликають заздрість – повідомлення про покупку коштовних товарів, подорожі та заручини.
Але почуття, які вони викликали в досліджуваних, науковці охарактеризували “доброякісною заздрістю”, тобто такою, яка надихає на власні досягнення.
САМОТНІСТЬ
Дослідження, опубліковане минулого року в “Американському журналі превентивної медицини”, в якому взяли участь 7 тисяч людей у віці від 19 до 32 років, показало, що ті, хто проводить багато часу в соціальних мережах, вдвічі частіше почувають себе соціально ізольованими. Їм бракує відчуття приналежності групі, а також взаємодії з іншими та повноцінних стосунків.
На думку дослідників, у таких людей соцмережі витісняють особисті стосунки і змушують їх почуватися самотньо.
“Ідеалізоване уявлення про життя друзів та знайомих може спричинити почуття заздрості та хибне переконання в тому, що вони є більш щасливими та успішними. Такі думки дедалі більше посилюють соціальну ізоляцію”.
ВИСНОВКИ?
Зрозуміло, що остаточні висновки в багатьох питаннях робити ще зарано. Проте можна сказати, що соціальні мережі здійснюють на людей дуже різний вплив, залежно від багатьох умов, і насамперед їхніх рис особистості.
Як й у випадку з їжею, азартними іграми та багатьма іншими спокусами сучасності, надмірне використання соцмереж може бути для деяких людей небажаним.
Але, з іншого боку, було би помилково стверджувати, що вони є безперечним злом, адже мережі приносять чимало переваг.
