На засіданні уряду в середу, 14 березня, було схвалено рішення про монетизацію пільг на проїзд у громадському транспорті. Аби з’ясувати, яких змін слід чекати з ухваленням відповідної постанови, 112.ua попросив міністра соціальної політики Андрія Реву розтлумачити нововведення
Для чого потрібна монетизація?
Монетизація пільг на проїзд передбачена законом № 1774 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який було схвалено Верховною Радою ще 6 грудня 2016 року. Законом було передбачено, що порядок монетизації визначає Кабінет міністрів. 14 березня ми цей порядок визначили. Це наш обов’язок, і ми це робили. Але чи буде цим користуватися місцева влада – питання до неї. Ухвалення постанови – це наша спроба унормувати стосунки між державою, громадою, перевізником і людиною. Також це є механізм відшкодування коштів за перевезення пільговиків, якого в Україні досі немає. Перевізники возять пільгові категорії громадян за власний рахунок, і тому нерідко трапляються випадки, коли людей, які мають право на пільгу, висаджують з транспорту.
Як донині було унормовано питання відшкодування перевізникам?
До 2017 року компенсація за перевезення пільговиків перевізникам мала виділятися з державного бюджету. Але в рамках децентралізації це право передали місцевим органам влади. Вони можуть просто виплачувати певні суми з бюджету, але тоді їх розмір непросто обґрунтувати. Відтепер вони можуть видавати кошти людям. Як видавати – у готівковій чи безготівковій формі – має вирішувати місцева влада. Це право регіонів.
Як їздитимуть пільговики, допоки місцева влада визначатиме порядок монетизації?
Так само, як і зараз. Монетизація – не є обов’язковою вимогою. Сьогодні відшкодування пільг за перевезення є обов’язком місцевих рад, місцевих органів самоуправління. У який спосіб вони це зроблять, вони вирішать самі. Якщо вони не бажають користуватися механізмом, вони його не вводять. Але якщо вони хочуть монетизувати пільговий проїзд, то муситимуть робити так, як написано у постанові, схваленій урядом.
Окрім того, ми затвердили державні соціальні нормативи перевезень – це мінімальні нормативи, серед яких зокрема перераховано усі категорії, які мають право на пільговий проїзд(постанова поки не опублікована на сайті Кабміну, – ред.). Досі вони були прописані в різних законах, а тепер ще й перераховані в одній постанові. У документі також є норма про те, що місцеві органи влади мають право збільшувати число цих категорій і переглядати нормативи у бік збільшення. Правда, зменшувати вони їх не можуть.
Чи розповсюджується монетизація пільг на проїзд у маршрутках?
Монетизація пільгового проїзду може розповсюджуватись на всі види транспорту, які не є “таксі”. Зокрема це всі види міського транспорту і міжміського автотранспорту. На маршрутки, які працюють у режимі маршрутного таксі, норми постанови поширюватися не можуть.
Як це має діяти на практиці?
У постанові, яку ми затвердили, визначено норми поїздок. Якщо ми говоримо про монетизацію поїздок на міському пасажирському транспорті, обласна державна адміністрація протягом двох місяців затверджує вартість поїздки до компенсації, і далі місцева рада ухвалює рішення, на основі якого пільговики отримують гроші. Якщо людина, яка має право на пільговий проїзд, приїхала до іншого міста, то вона сплачує за проїзд на загальних умовах. Але після повернення додому звертається з талоном до служби соціального захисту населення за місцем проживання, і якщо монетизація запроваджена, їй компенсують витрати.Передбачено, що кошти на монетизацію пільг будуть виділятись з місцевих бюджетів.
Чи буде хтось стежити за тим, аби пільговики витрачали отримані кошти тільки на оплату проїзду і ні на що інше?
Ні. Якщо вам дали в руки гроші, це – ваші гроші.
