Комітет виборців України (КВУ) провів дослідження і зібрав приклади нереалістичних законопроектів.
Як пише Цензор.НЕТ, аналітик КВУ Денис Рибачок в ефірі Громадського радіо заявив, що кожен третій законопроект, поданий народними депутатами VIII скликання, нереально виконати. “Це те, що називається в народі “хотєлками” народних депутатів, які до практики жодним чином не стосуються. Їх реалізувати нереально, адже часто на них немає коштів”, – зазначив аналітик.
За його словами, найяскравіший у цьому контексті – законопроект Капліна, який встановлює мінімальну зарплату на рівні 10 тисяч гривень. “Взагалі народний депутат Сергій Каплін є ініціатором досить абсурдних законопроектів. Справді, є його законопроект, який пропонує одномоментно взяти і підвищити мінімальну зарплату до 10 тисяч гривень. Але що цікаво, коли народний депутат подає законопроект, він зобов’язаний, відповідно до регламенту Верховної Ради, подати до цього документа певні супровідні записки і вказати, чи потребує цей законопроект видатків із державного бюджету. Так ось, автор цього законопроекту, про який ми говоримо, вважає, що він не потребує витрат із державного бюджету. Тобто незрозуміло, звідки взяти кошти для того, щоб платити мінімальну заробітну плату в розмірі 10 тисяч гривень”, – зауважив Рибачок.
На його думку, ситуація нагадує політичний аукціон “Хто дасть більше”. “Мінімалка була 1600 грн, зараз – 3200 грн, є законопроект Радикальної партії Олега Ляшка підняти мінімалку до 5 тисяч гривень, а зараз Сергій Каплін пропонує 10 тисяч, і ми наразі чекаємо, хто дасть більше”, – пояснив аналітик.
За інформацією КВУ, показник популістських законопроектів в “Опозиційному блоці” більший ніж у всіх інших. “Решту ми просто згрупували і поділили на дві групи. Якщо говорити про фракції, які є середняками за темпами популізму, то тут і “Блок Петра Порошенка”, і “Батьківщина”, і Радикальна партія. У середньому 25% законопроектів від них – це фінансовий популізм. Найменший фінансовий популізм у законопроектах – у “Народному фронті” та “Самопомочі” (від 12% до 15%)”, – розповів Рибачок.
Він зазначив, що іноді такі популістські законопроекти таки стають законами. “Я можу згадати законопроект про так звану реструктуризацію фінансових зобов’язань громадян, це законопроект стосувався того, щоб люди, які брали кредити, коли долар коштував 5 гривень, віддавали ці кредити також за курсом 5 гривень за долар. Верховна Рада проголосувала за цей законопроект, але президент його ветував, тому він не набув чинності. Але чому ветував? Бо, за оцінкою Міністерства фінансів, Національного банку, розмір збитків для держави становив би 20 мільярдів гривень, і це негативно позначилося б на банківській системі загалом у державі. Тобто це проблема української політики – певна інтуїтивність при ухваленні рішень. Депутати дуже часто взагалі не розуміють, для чого існує парламент і як взаємодіяти з Кабінетом Міністрів”, – резюмував аналітик.
https://ua.censor.net.ua/n3060164
