Перший народний музей, Тарасова світлиця, у Шевченківському національному заповіднику в Каневі – аж “помолодшав”. У будівлі реставрували покрівлю, незабаром планують завершити роботи з інтер’єром хатини, побілити її. Все для того, щоб зберегти спадок, пов’язаний з Кобзарем і зробити відвідування заповідника туристами, яких тут близько 100 тисяч щороку, більш комфортним.
Відновлення покрівлі хати відбулося завдяки злагодженій роботі трьох заповідників – Шевченківського національного, Канівського природного і Національного історико-етнографічного “Переяслав” за активної підтримки фонду “Рідна країна”.
“Наш фонд відгукнувся на прохання допомогти. Жодної копійки з бюджету не було витрачено – це наші кошти і наші зусилля”, – сказав голова фонду “Рідна країна” Микола Томенко.
Принагідно Микола Томенко вручив почесні грамоти за участь у реставрації Тарасової світлиці фахівцям із заповідника “Переяслав” Юрію Кобернику і Євгену Полічу. А генеральний директор Шевченківського заповідника Мар’ян Піняк високо оцінив професіоналізм майстрів, підкресливши, що нині в Україні залишилося дуже мало фахівців-реставраторів автентичних українських покрівель. Та висловив подяку фонду “Рідна країна” за допомогу у ремонті першого народного музею Кобзаря.
Шевченківська світлиця востаннє була перекрита у 2008 році соломою, але за 10 років на більшій половині покрівлі з’явились технічні недосконалості, далася взнаки сирість. Відповідно, це створило серйозну загрозу як для всієї будівлі, так і для експозиції музею. Нинішня покрівля, вже очеретяна (а на її відновлення майстри витратили майже півтори тисячі кулів), прослужить 25-30 років – за належного догляду.
До і після:
“Очеретом здавна крили селянські хати в Україні – його вистачали ло лугах і біля річок. На відміну від давньої технології, ми осучаснили процес: робили без перевесел, які плелися з осоки і ними перев’язувалися кулі з очерету. Це часозатратно. Ми використовували алюмінієву проволоку і нею прив’язували підготовлені кулі, ув’язували їх, підбивали спеціальною дощечкою і красиво рівняли”, – розповів реставратор покрівельних робіт Юрій Коберник.
Після реставраційних робіт залишився ще очерет. Близько 500 кулів передадуть у Моринці – для відновлення покрівлі хати чумака в заповіднику “Батьківщина Тараса Шевченка” на Звенигородщині.
“Хата чумака розкрита з одного боку і потребує реконструкції. Цьогоріч – 370 років від першої згадки про Моринці, постараємося устигнути до цієї дати”, – зауважив сільський голова Моринців Євген Штанько.
Нині активно тривають внутрішні роботи у Тарасовій світлиці. “Частково оновлюємо експонати. Одна половина буде присвячена побуту Івана Ядловського, доглядача народного музею, а в другій – перші експонати від відвідувачів, – зазначив Мар’ян Піняк. – Електропроводку вже поміняли, побілимо. Відтворимо той інтер’єр, який був і раніше, але в оновленому вигляді. Сподіваюся, до кінця місяця завершимо, бо зацікавлені в тому, аби найшвидше відкрити музей для відвідувачів. Туристів маємо до ста тисяч у рік”.
