Софію Київську розпочав будувати ще Володимир Великий, а завершив будівництво його син Ярослав Мудрий. Тепер це встановлений факт, переконані фахівці, які взялися за реставрацію однієї з найстаріших християнських святинь часів Київської Русі. Під час підготовчих робіт до реставрації у південній частині храму виявили розписи, які начебто доводять, що Софію зводили в два етапи. Докази зокрема заховані під шаром масляних фарб, нанесених майстрами минулого століття.
Зазирнути в одну з найстаріших християнських святинь з’їжджаються з усієї Європи. Собор святої Софії – одна з небагатьох споруд, які вціліли з часів Київської Русі.
До сьогодні науковці сперечаються – хто ж розпочав будівництво храму? Володимир Великий чи його син Ярослав Мудрий? Нинішні реставратори, які взялися відновлювати роботи XI століття – знають відповідь, переконує керівництво заповідника. Бо під час підготовки виявили унікальні історичні докази.
“Коли Володимир, який був замовником Софіївського собору, помер у 1015 році, йому на зміну прийшов Ярослав Мудрий, його син. Він намагається якомога швидше завершити спорядження собору. Не встигали налагодити виробництво мозаїки, бо це досить тривкий процес, тому вони замальовують фрескою. Пізніше, після освячення, налагодивши це виробництво, докладають місця фресок знову мозаїкою. І оце підтвердилося зараз, при цьому обстеженні”, – розповідає генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська.
Тепер завдання реставраторів – зберегти унікальні витвори обох періодів, батька і сина. “Зараз ми робимо укріплення мозаїки. Перед тим, як видаляти поверхневі забруднення пилососом, потрібно укріпити всі кубики смальти, які хитаються, спеціальним розчином”, – пояснює реставратор Леонід Колодницький.
Час, кажуть спеціалісти, не пішов на користь фрескам і мозаїкам. У попередніх століттях будівельники, ремонтуючи храм, використовували матеріали, які й досі руйнують витвори.
“XVII- XVII століття, коли проводили ремонтні роботи, тоді ще реставрації не було, дуже часто застосовували гіпсові розчини. І сьогодні це істотна проблема. Бо гіпсові розчини на стінах рано чи пізно дають певну вуаль на живописі. Навіть там, де їх не застосовували”, – наголошує реставратор-технолог Роман Гуцуляк.
Завдання-максимум – віднайти усі гіпсові ділянки та прибрати їх. Ще одна складність для майстрів – масляні фарби, якими замалювали мозаїку XI століття вже сучасні реставратори.
Унікальні роботи XI століття мають близько 200 відтінків кольорів. Синій, наприклад, має 21 відтінок, зелений – усі 34. Але сучасні майстри, використовуючи технології XI століття, вже не можуть відновити таку широку палітру кольорів.
Зберегти автентичність, пояснюють реставратори, завдання не просте, але реальне. Жодного художнього осучаснення древні витвори не матимуть. Хіба що кріплення зроблять нові, задля якості. Запланували впоратися до нового року, щоб у 2019-му гості Софії побачили все її багатовікове багатство.
Ірина Герасимова, Микола Лебедев, “5 канал”
