Дев’ята ранку, біля одного з павільйонів Виставкового центру – черга з людей, охочих взяти участь у символічному пробігу на честь загиблих за Україну військовослужбовців. Кожен із них, окрім номера на футболку, отримує табличку з прізвищем загиблого бійця. В пам’ять про якого і пробіжить дистанцію.
Від початку російської агресії на сході України загинули близько трьох сотень киян, розповідають організатори заходу. Вшанувати їхню пам’ять зголосилися майже стільки ж бігунів.
“Ми надихнулися прикладом США, де такий забіг триває уже 10 років. Кожного року відбувається забіг, в якому беруть участь 50 тисяч осіб. Ідея забігу в тому, щоб кожен киянин пробіг за іншого киянина, який загинув, захищаючи Україну”, – розповідає про ідею забігу співорганізатор Арина Садовська.
Зі Сполучених Штатів до Києва приїхав ініціатор таких забігів у своїй країні Джордж Лутц. Його син – американський військовий – загинув в Іраку. Вшанувати пам’ять сина, а також інших загиблих бійців армії своєї країни, чоловік вирішив саме через символічні забіги.
Чоловік каже: “Біг – це універсальний спорт, який об’єднує людей різних вікових груп. Він дуже популярний у США, тому було досить легко започаткувати такий спосіб вшанування загиблих військовослужбовців. Вперше він відбувся 2008-го року, і сягнув він чотири тисячі миль”.
Надія Войтенко прийшла вшанувати пам’ять свого сина. Сержант Олег Войтенко загинув 22 серпня 2014 року поблизу Луганська. У забігу жінка участі не бере. Каже, притишити біль утрати їй допомагає спілкування з родичами загиблих бійців: “Мами всі, що ми разом збираємося, вони мені допомагають. Внучки, у мене є дві внучки, оце вони допомагають. І оце ми спілкуємося з мамами загиблих, вдовами. Оце допомагає, так”.
Дистанція першого такого забігу пам’яті становить 5 кілометрів. Організатори сподіваються, що відтепер забіг стане традиційним, і відбуватиметься не лише в Києві, а й в інших українських містах.