На Оболонь насувається чергове «велике будівництво», пов’язане (знов-таки!) з черговим гучним скандалом.
У 80-х роках на території мікрорайону було збудовано спортивно-оздоровчий комплекс, який отримав назву «Чайка». У триповерховій спортивній споруді було чотири басейни та сучасна (на той час) технологія очищення води озонуванням (а не хлоруванням!).
Тривалий час спорткомплекс успішно виконував функціонував і всіх все влаштовувало. Ситуація дещо змінилась у 1999 році. Спортивний комплекс з доброго дива (а точніше – зі згоди міської влади) опинився у власності приватних осіб – київських підприємців Корогодського та Меламуда. Спорткомплекс нарекли «фітнес центр «Акваріум» і деякий час він вважався однім із найпрестижніших спортивних закладів Києва.
Власники потихеньку прибудували до комплексу нові споруди, спортмайданчик та кілька парковок.
Але у минулому році ситуація змінилась. Спочатку поширились чутки, що комплекс припиняє свою роботу, а пізніше вони отримали своє підтвердження:
Якщо коротко, то мова йде про те, що спорткомплекс переданий у довгострокову оренду (на 25 років) компанії «Інтерспорт». Всі раніше зроблені прибудови цілком узгоджені. Але в березні 2017 року компанія звернулась до Київради з проханням отримання дозволу на розробку проекту будівництва на території «багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, вбудованих і прибудованих нежитлових приміщень».
Забудовники переконують незгодних громадян, що на місці забудови буде зведено новий спорткомплекс. Ну, і (звичайно!) буде купа інших, так званих «ніштяків»: новий дитячий садочок (замість знесеного №661!), очищення озера Білого, впорядкування прилеглої території.
Але у мешканців Оболоні виникає зустрічне питання: адже ж всі ці плюси перш за все – для власників «Акваріуму» та тих, хто заселиться у новобудови. І елітний дитячий садок, і чудовий вид на озеро, і парковки, і спорткомплекс. Іншим мешканцям дістанеться додаткове навантаження на інфраструктуру, переповнені школи та дитсадки, загроза для екосистеми озера Білого.
У мене особисто виникає також питання щодо законності знищення спортивної споруди. Адже є стаття 48 закону «Про фізичну культуру і спорт», де чітко сказано: «…Приватизація спортивних споруд здійснюється відповідно до закону. Зміна цільового призначення приватизованих спортивних споруд не допускається…»
Аргументи власників громада вже чула: «збудуємо нове і краще». Але спочатку збудуйте. Щоб не виникло ситуації, коли одне зруйнують, а інше – чи ще з’явиться!
Поки що висновок напрошується один: власники вирішили швиденько «зрубити бабла», поки це можливо. Бо, хоча термін оренди і закінчується через сім років, але ж на часі вибори. Президентські і парламентські. А пізніше – київські. І нинішній мер, який так поблажливо ставиться до забудовників всіх видів швидше за все полишить свою посаду. І тоді не тільки громада, але й представники нової влади почнуть задавати «незручні» питання і з’ясовувати походження підозрілих «договорів».
Павло Аніськович, голова районної організації партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”
