У Національному музеї «Київська картинна галерея» (Київ, вул. Терещенківська, 9) з 9 по 24 лютого можна буде побачити проект «Міненко» відомої української художниці Любові Міненко.
Любов Міненко відома світу вже не одне десятиріччя, є лауреатом Премії імені Василя Стуса, а її наставниками були відомі діячі мистецтва, такі як Тетяна Яблонська та Данило Лідер. Її роботи з успіхом експонувалися у найкращих залах, зокрема в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка, Музеї книги і друкарства, галереї Києво-Могилянської академії. Мистецтво художниці сягнуло обріїв європейського рівня. Її полотна прикрашають стіни художніх галерей та інституцій в Англії, Франції, Німеччині, США, Канаді, Японії, Хорватії.
Сьогодні одна з найбільших колекцій творів Любові Міненко перебуває в мистецькому об’єднанні «ЧервонеЧорне» в Каневі, що разом із музейними творами стане основою експозиції в Національному музеї «Київська картинна галерея».
«Міненко по-сучасному малює Україну, на генетичному рівні зображує космос українців і, модернізуючи, передає його гармонію. Ця художниця — ерудит і патріот. Її не сплутаєш з іншими митцями. Вона має свій особливий почерк. У деяких роботах Міненко відчувається вплив бойчуківської школи, наявний специфічний театральний, декоративний хід Анатолія Петрицького; є щось від футуриста Давида Бурлюка», — говорить мистецтвознавець, Лариса Варда-Просятківська.
«Любов Міненко народилася в Каневі. У її картинах він показаний у тому різноманітті, яке притаманне всьому навколо. Цьому сприяє й та динамічна напівабстрактна форма, яку обрала художниця. Мінливі та м’які лінії розширюють простір, начебто не дозволяючи зберігати автору (як і глядачу) лише одну точку погляду: Любов Міненко розташовується на кількох позиціях, тим самим дозволяючи отримати більш повне розуміння свого міста. Ще цікавішими стають людські персонажі: стиль зображення нагадує іконічний, а вектор погляду абсолютно змінений — здається, сила споглядання в героїв картин є куди більшою за ту ж саму властивість глядача», — розповідає автор тексту до книги «Міненко», Поліна Ліміна.