Через забруднення промисловими стоками, браконьєрство, неналежну охорону водних ресурсів та інші схожі проблеми в Україні може зникнути риба у водоймах до 2050 року.Про це IA ZIK повідомила прес-службу Асоціація рибалок України (АРУ).
Повідомляється, що в останню редакцію Червоної книги України увійшли понад 70 видів аборигенних видів риби. Це, як зазначають в АРУ, схоже на екологічну катастрофу. Хоч справжня причина – у людях.
Нині найбільше виловлюють хижу річкову рибу, через що вона належить до категорії, яка в значній небезпеці. Учені зазначають, що 90% видів великих хижих риб (щука, судак, сом, – Ред.) ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності. Страждають не тільки «м’ясоїди» – чисельність мирної річкової риби теж стрімко спадає. За даними фахівців, традиційного для українських водойм ляща у порівнянні з 1991 роком залишилося не більш ніж 25%. А такі види, як чехоня, головень й линь стали вкрай рідкісними.
Тотальне зниження популяції рибин стосується і морів.
У Чорному морі особливо фіксують забруднення промисловими і побутовими стоками, що стало причиною вимирання чорноморської камбали, катрана, скумбрії, саргана і морського судака. Рибина страждає не тільки через забруднення – у морі «господарюють» браконьєри, які доловлюють залишки зникаючих представників осетрових риб.
Азовське море, яке раніше йменувалося «рибною перлиною», втрачає свій статус через ті ж причини, що й Чорне море.
Раніше в Азові можна було виловлювати практично всі види риб, але зараз ситуація змінилася: сьогодні дозволено полювати лише на тюльку, бичка і хамса.
Однак вихід з цієї ситуації є, зазначають в Асоціації. Аби відновити чисельність рибин в Україні, пропонується здавати в оренду вітчизняні водойми для риборозведення за символічну плату, а підприємців, які займаються цією галуззю, звільняти від сплати податків на довгостроковий термін.
Цей вихід із ситуації, як зазначають в АРУ, є більш, ніж задовільним. За статистикою, потенціал водойм України використовується вкрай погано: з 1 300 000 гектарів прісноводних водойм, які має держава, придатні для риборозведення приблизно 250 тисяч га, з яких тільки 60% використовують. Що з іншими 40% – невідомо.
«Тому так важливо провести інвентаризацію всіх водних об’єктів країни», – кажуть в Асоціації рибалок України.
У 2018 році в Україні налічувалося більш ніж 4000 суб’єктів господарювання, які займалися розведенням риб. Торік ці господарства виростили 20,2 тисяч тонн риби, з яких виловлено 15,9 тисяч тонн.
Якщо ж порівнювати обсяги водних живих ресурсів, вирощених в Китаї, з досягненнями українських рибних господарств, то картина, як зазначають в АРУ, печальна. Китай у 2018 році виростив 46 800 000 тонн риби, Україна ж з її величезним водним потенціалом (який не набагато менший) – у дві з половиною тисячі разів менше риби.
В Асоціації стверджують, що розвиток виробництва в Україні сповільнюють високі орендні ставки за землі водного фонду, які встановлюють місцеві ради. Часом доходить до абсурду: коли орну землю оцінюють в рази більше, ніж водну.
Ще один фактор, який піднімає ціну на рибну продукцію, – дорожнеча кормів, за своєю ціною вони недоступні для більшості фермерів. Кілограм комбікорму коштує в середньому десять грн. Наприклад, аби короп набрав масу в один кілограм, йому потрібно з’їсти 3-4 кг корму – це з самого початку робить його собівартість дуже високою.
Як резюмують в Асоціації, усі ці фактори повисли «мертвим тягарем» на ногах рибоводних фермерських господарств, не дозволяючи їм виростити дешевий, якісний рибний продукт власного виробництва.
