Цей день в історії:
1668 — на старшинській раді в Новгороді-Сіверському Дем’ян Многогрішний обраний «сіверським гетьманом».
1777 — Франція визнала незалежність британських колоній в Північній Америці (майбутніх Сполучених Штатів Америки).
1788 — Під час російсько-турецької війни (1787–1791) російські війська під командуванням князя Григорія Потьомкіна штурмом оволоділи османською фортецею Очаків.
1790 — У Мексиці знайшли камінь з календарем ацтеків.
1872 — у приміщенні школи сестер Ліндфорс (вул. Фундуклеївська, 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорноморці» (автор — М.Лисенко; постановник — М.Старицький, він же — автор лібрето за мотивами твору Я.Кухаренка).
1895 — У США запатентували машину для виробництва шпагату.
1897 — На Харківському паровозобудівному заводі збудували перший український паровоз.
1903 — Орвілл Райт здійснив перший у світі політ на літаку, важчому за повітря, сконструйованому ним разом зі своїм братом Вілбером. Політ тривав 12 секунд.[1]
1917 — Українська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Ради Народних Комісарів, в якій зазначалося, що уряд радянської Росії «визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії… зараз же, без обмеження та безумовно». Водночас до Центральної Ради було висунуто ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння Червоної гвардії.
1917 — Розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів, який підтримав Українську Центральну Раду. 20 грудня з’їзд відкинув ультиматум петроградської Ради Народних Комісарів, що стало приводом для українсько-більшовицької війни
1920 — летовище Схіпхол в Амстердамі почали використовувати для прийому літаків цивільної авіації (нині — головний аеропорт Голландії)
1957 — США провели перше успішне випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Атлас».
1984 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Про неприпустимість політики державного тероризму та будь-яких дій держав, які спрямовані на підрив суспільно-політичного устрою в інших суверенних державах».
1986 — У Кембриджському шпиталі вперше в історії медицини здійснено одночасну пересадку серця, печінки та легенів.
1990 — У Москві почався IV з’їзд народних депутатів СРСР, у перший же день якого прозвучала вимога відставки президента Михайла Горбачова.
1992 — Депутати Федеральних зборів Чехо-Словаччини ухвалили постанову про припинення з 1 січня 1993 року існування Чехо-Словацької Федеративної Республіки й утворення держав-спадкоємниць — Чехії та Словаччини.
1996 — У столиці Перу Лімі члени ліванського Революційного руху Тупак Амару захопили в заручники 490 високопоставлених гостей посла Японії і погрожували їх убити. Лише через 5 місяців поліція визволила заручників і знищила терористів.
1998 — США і Велика Британія завдали авіаційні удари по Іраку під приводом відмови того співпрацювати зі спеціальною комісією ООН з питання контролю над іракським озброєнням. Таке ускладнення міжнародної ситуації дозволило відкласти призначене на наступний день голосування в Конгресі США щодо імпічменту президента Білла Клінтона.
Народились:
1749 — Доменіко Чімароза, італійський композитор, один із найяскравіших представників опери-буф (†1801)
1778 — Гемфрі Деві, британський фізик і хімік, один із засновників електрохімії, винахідник гірничої лампи (†1829).
1797 — Джозеф Генрі, американський фізик, дослідник електромагнетизму, перший директор Смітсонівського інституту (†1878).
1830 — Жуль де Ґонкур, французький письменник (†1870).
1853 — Еміль Ру, французький мікробіолог, виділив дифтерійний токсин та розробив антидифтерійну сироватку, співавтор однієї з перших праць про віруси.
1866 — Євген Буковецький, український живописець, ініціатор створення Товариства художників імені Киріака Костанді (†1948).
1870 — Андрій Алиськевич, український педагог, науковий і громадський діяч (†1949).
1877 — Данило Щербаківський, етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музейний діяч (†1927).
1887 — Йозеф Лада, чеський графік, ілюстратор творів Ярослава Гашека (†1957).
1908 — Віллард Френк Ліббі, американський хімік, творець методу радіовуглецевого датування, що використовують в археології й антропології (1947), лауреат Нобелівської премії 1960 року (†1980).
1908 — Юрій Шевельов (Шерех), славіст-мовознавець, історик літератури, письменник, критик, академік Національної академії наук України.
1924 — Коберідзе Отар Леонтійович, грузинський актор, кінорежисер і сценарист.
1930 — Боб Гуччіоне, засновник журналу для чоловіків Penthouse
1936 — Франциск, 266-ий Папа Римський
1974 — Турбіна Ніка Георгіївна, талановита ялтинська поетеса, відома своїми віршами, які написала в ранньому віці.
1975 — Міла Йовович, французька й американська акторка українського походження (уродженка Києва).