Цей день в історії:
1644 — Охматівська битва, перемога польсько-козацьких військ над татарами
1649 — королю Англії Карлу І відрубали голову
1790 — у Великій Британії відбулися випробування першого спеціально сконструйованого рятувального судна, яке прослужило потім 40 років і допомогло врятувати життя сотень людей у штормовому морі
1801 — опубліковано маніфест російського імператора Павла I про анексію Росією Грузинського царства (Картлі-Кахеті)
1836 — Микола Гоголь уперше читав уголос свого «Ревізора»
1868 — у Києві відкрилася музична школа (тепер — Київське музичне училище імені Рейнгольда Ґлієра)
1894 — Чарльз Кінг із Детройта, штат Мічиган, запатентував пневматичний молоток
1901 — інтронізація Шептицького на Галицького митрополита
1911 — внаслідок виверження вулкана Таал на Філіппінах загинули понад півтори тисячі осіб. За 10 хвилин на відстані 10 км було знищене все живе
1915 — атакуючи французький порт Гавр, німецький флот вперше використовує підводні човни
1930 — здійснений запуск першого у світі радіозонда для дослідження атмосфери
1931 — у Лос-Анджелесі відбулась прем’єра німого кінофільму Чарлі Чапліна «Вогні великого міста»
1932 — у Фінляндії запроваджено в дію «сухий закон»
1933 — канцлером Німеччини став Адольф Гітлер
1934 — у Мордовії стратостат «Осоавіахім-1» вперше в світі досяг висоти 20600 м. При спуску зазнав катастрофи і всі три члени екіпажу загинули
1972 — у північноірландському Деррі британські солдати розстріляли демонстрацію ірландських католиків, вбивши 14 людей; ці події названі «Кривавою неділею»
2004 — Користувачем Юрій Коваль створено першу статтю Вікіпедії українською мовою — Атом
Народились:
1720 — Бернардо Беллотто, італійський живописець і графік, представник т. зв. «ведутного» живопису.
1765 — Кукольник Василь Григорович, український науковий і культурно-освітній діяч, учений-енциклопедист. Доктор вільних мистецтв, філософії і права. Батько Нестора, Платона та Павла Кукольників.
1781 — Адельберт фон Шаміссо, німецький поет, натураліст і дослідник. Cham — символ Шаміссо, який вживають при латинських назвах ботанічних видів, які він описав.
1834 — Володимир Антонович, український історик, археолог, етнограф (†1908).
1848 — Фердинанд Манліхер, австрійський інженер, зброяр, конструктор магазинної і автоматичної гвинтівок та автоматичного пістолета.
1869 — Каміонський Оскар Ісакович, український оперний і камерний співак.
1872 — Гліб Котельников, російський актор і творець ранцевого парашута.
1882 — Франклін Рузвельт, американський політичний і державний діяч, 32-й президент США.
1895 — Петро Дяченко, командир полку Чорних Запорожців, командир 2-ї дивізії Української Національної Армії, генерал-хорунжий УНА.
1899 — Володимир Горбовий, діяч УВО і ОУН, адвокат у Галичині, оборонець у політичних процесах.
1904 — Алексенко Іван Никанорович, український радянський інженер-конструктор танкобудівник, засновник і перший керівник спеціального конструкторського бюро машинобудування (СКБМ) Харківського паровозобудівного заводу, творець перших радянських середніх танків Т-12 і Т-24.
1923 — Леонід Гайдай, радянський кінорежисер українського походження.
1925 — Дуглас Енгельбарт, один з перших дослідників людино-машинного інтерфейсу і винахідник комп’ютерного маніпулятора — миші.
1930 — Всеволод Нестайко, український дитячий письменник.
