Цей день в історії:
1066 — відкрилося Вестмінстерське абатство.
1654 — польський король Ян II Казимир своїм універсалом закликав запорозьких козаків зберігати вірність Речі Посполитій.
1825 — укладена конвенція про розмежування володінь Російської імперії й Великої Британії в Північній Америці.
1854 — заснована Республіканська партія США.
1921 — у Кронштадті почалось збройне повстання гарнізону військових моряків, які вимагали ліквідації більшовицької диктатури.
1922 — Велика Британія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Єгипетський султан прийняв титул короля під іменем Фуад I.
1925 — акціонерне товариство «Радіопередача» почало випускати спеціальну газету «Новини радіо».
1933 — після провокаційного підпалу Рейхстагу, що відбувся у Берліні 27 лютого, президент Німеччини Гінденбург підписав указ «Про захист республіки», яким скасовувались усі основні громадянські свободи. На знак протесту проти нацизму країну залишив драматург Бертольд Брехт.
1935 — винахід нейлону.
1940 — радянський льотчик-випробувач Володимир Федоров здійснив перший у світі політ на ракетопланері з рідинно-реактивним двигуном.
1955 — відбулося урочисте відкриття залізниці Ханой—Пекін—Москва—Берлін.
1971 — у Ліхтенштейні підтверджено законодавчу заборону жінкам брати участь у голосуванні на виборах.
1984 — Майкл Джексон виграв майже всі нагороди «Греммі» — вісім, чим установив своєрідний досі неперевершений рекорд.
1986 — у центрі Стокгольма двома пострілами вбито прем’єр-міністра Швеції Улофа Пальме, авторитетного в усьому світі політичного діяча, голову міжнародної неурядової організації «Незалежна комісія з питань роззброєнь». Убивця з місця злочину зумів утекти, його так і не знайшли.
2000 — Ірак та Сирія поновили дипломатичні стосунки, перервані у 1980 році, коли Сирія прийняла бік Ірану у ірано-іракській війні.
2013 — Бенедикт XVI, 265-ий Папа Римський, зрікся престолу.
2015 — Макарій (Малетич), обраний місцеблюстелем предстоятельської кафедри УАПЦ (до того — митрополит Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською єпархіями)
Народились:
1683 — Рене Антуан Реомюр, французький натураліст († 1757).
1823 — Ернест Ренан, французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ.
1824 — Чарльз Блонден (Жан-Франсуа Гравель), французький акробат, який 30 червня 1859 року першим у світі пройшов по тросу над Ніагарським водоспадом.
1826 — Памфіл Юркевич, український філософ, професор Київської Духовної Академії.
1866 — В’ячеслав Іванов, російський поет-символіст, філолог та філософ († 1949).
1877 — Сергій Борткевич, український композитор, піаніст і педагог.
1880 — Мартірос Сергійович Сар’ян, вірменський художник († 1972).
1881 — Павло Альошин, український архітектор і педагог († 1961).
1887 — Сергій Едуардович Борткевич, український композитор та піаніст († 1952)
1888 — Василь Чечвянський (Губенко), гуморист, сатирик, брат Остапа Вишні.
1889 — Павло Шандрук, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, командувач Української Національної Армії
1890 — Осип Сорохтей, український живописець і графік.
1901 — Лайнус Полінг, американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1954 року і Нобелівської премії миру 1962 року († 1994).
1901 — Роман Сімович, український композитор († 1984).
1929 — Френк Гері, канадсько-американський архітектор, який стояв біля витоків архітектурного деконструктивізму; лауреат Прітцкерівської премії (1989).
1930 — Леон Нейл Купер, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1972 року.
1932 — Юрій Йосипович Богатиков, український співак (баритон)
1938 — Стефан Турчак, український диригент, педагог († 1988).
1940 — Михайло Бєліков, український кінорежисер, кінооператор і сценарист.
1948 — Стівен Чу (Чжу Дівень), американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1997).