Quod licet Iovi (Jovi) non licet bovi (лат. «Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику») – цей латинський вислів якнайкраще характеризує стан речей у нашій державі, де закон діє лише для тих, хто не при владі або не має пари десятків мільйонів вічнозеленої валюти.
Мабуть, зайвим буде говорити, що виборча кампанія з місцевих виборів фактично вже розпочалась. Але треба зробити невеличкий відступ від теми виборів.
Наша партія вже декілька разів отримувала запити від Національного агентства з питань запобігання корупції, одним із завдань якого є контроль за фінансуванням політичних партій, в яких НАЗК просило надати інформацію щодо розміщення бігбордів, які мали у своїй назві словосполучення «Рідна країна», друку газет, походження книг, які передавались до шкіл, бібліотек та якими нагороджувались переможці конкурсів та навіть походження поліетиленових пакетів з партійною символікою, які фігурували на деяких фотографіях, розміщених на партійному сайті та в партійних газетах. Про всю цю інформацію у свою чергу в НАЗК запитували чесні громадські організації, які моніторять засоби масової інформації та інші джерела на предмет виявлення порушень партіями вимог чинного законодавства. На всі запити «Рідна країна» відповіла із наданням повної та вичерпної інформації, тим паче, що всю запитувану інформацію щоквартально партія подає до НАЗК у вигляді звітів.
Так от, повертаючись до теми виборів. Треба, мабуть не виходити на вулицю, не вмикати телевізор та не заходити до всесвітньої мережі, щоб не побачити, що виборча кампанія стартувала та набирає обертів. Передвиборча агітація під час виборчого процесу (на місцевих виборах він розпочинається за п’ятдесят днів до дня виборів) строго регламентується Виборчим кодексом України. Така агітація має оплачуватись виключно з виборчих фондів кандидатів або партій. Поза виборчими процесами така агітація фактично називається політичною рекламою, і фінансування такої реклами вже регламентується Законом України «Про політичні партії». Так от, за Законом така політична реклама має здійснюватись за рахунок партії. Якщо ж реклама здійснюється за кошти фізичних або юридичних осіб, то вона вважається внеском на підтримку політичної партії (спонсорством).
Київ вже заполонили білборди з політиками. Активно почав себе рекламувати народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко, білборди якого з партійною символікою може спостерігати кожен киянин. Крім іншого, Тищенко на власній сторінці у Facebook освітлює діяльність «Штабу підтримки киян» де знову ж таки під символікою політичної партії на «відосиках» роздає літнім людям пакунки.
«Європейська солідарність» також здійснює благородні справи – передає медикам захисні костюми та окуляри, про що звітує в мережі. При цьому передача засобів індивідуального захисту відбулася начебто від Фонду Порошенка, але передають їх від партії «Європейська солідарність» партійці цієї ж партії. От і зрозумій тут, від кого ця благодійність? По суті, якщо в новині йдеться про передачу засобів від партії, то партія мала б для початку отримати їх від Фонду, логічно?
В обох вищезгаданих прикладах згідно до Закону така діяльність є «внеском на підтримку політичної партії» та має відображатись у фінансовій звітності партій. Інше питання, чи цікавляться такою діяльністю партій громадські організації та НАЗК та чи відображають ці партії таку діяльність у своїх Звітах? Але ж білборди це не поліетиленові пакети, та й партія, що формує владу в країні, це не опозиційна політсила, діяльність якої можна і потрібно прискіпливо моніторити.
Віктор Марусиченко, юрист
Громадський рух “Рідна країна”
