“Слуги” влаштували своїми помічниками власних родичів або родичів “людей Зеленського”

25 Вересня 2020 12:00

Щонайменше 15 народних депутатів фракції “Слуга народу” призначили своїми помічниками своїх родичів чи родичів з найближчого оточення президента Володимира Зеленського.

Про це йдеться у розслідуванні програми “Схеми“, повідомляє Depo.ua.

Журналісти з’ясували, що помічницями на громадських засадах стали дружини братів депутатів Стефанчуків: зокрема, Марина Стефанчук, дружина першого віце-спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука допомагає депутату Данилу Гетманцеву, голові комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Оксана Музика-Стефанчук стала помічницею свого чоловіка, нардепа Миколи Стефанчука. Микола Стефанчук, який раніше розповідав, що “головне, щоб дружина і чоловік не були в прямому підпорядкуванні, у відповідь “Схемам” повідомив, що в цьому випадку “тут швидше співпраця”.

Народна депутатка Людмила Буймістер призначила своїм помічником на громадських засадах свого чоловіка, а у депутатів Юрія Корявченкова та Ігоря Василіва помічницями стали їхні дружини, теж на громадських засадах.

У Олександра Санченка – помічник на громадських засадах його батько.

У кількох нардепів помічниками були призначені їхні брати: зокрема, у Олександра Скічка, Миколи Кириченка, Богдана Яременка, Ігоря Копитіна. Брат Копитіна згадувався на сайті парламенту також і як радник підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який очолює його брат-депутат – хоча у коментарі журналістам Ігор Копитін це заперечував, а за кілька днів повідомив, що звільнив брата з посади помічника.

У Георгія Мазурашу помічником на громадських засадах працює брат, з яким, як він каже, “він хрестив дітей”. Журналістам він зауважив: “Ми не вирішуємо якісь там справи – в тому контексті негативному, в якому у нас сприймається кумівство”.

Деякі з родичів нардепів стали помічниками на постійній основі, тобто отримали зарплату і премії.

Так, чоловік депутатки Марини Нікітіної, якого вона призначила своїм помічником у парламенті, отримував зарплату з держбюджету впродовж півроку. Відповідно до документів з Верховної Ради, загалом вийшло близько 95 тисяч гривень. У березні 2020-го Нікітіна попросила його звільнити з цієї посади.

Після обрання депутатом Володимир Тимофійчук попросив призначити помічником свого родича і встановити для нього заробітну плату в 24 тисячі гривень. У НАЗК виявили, що депутат “діяв в умовах реального конфлікту інтересів”, тепер ця справа розглядається у Печерському району суді Києва.

Також у перший тиждень своєї роботи депутатом Максим Березін попросив призначити своєму брату як помічникові зарплату в сумі 48 тисяч гривень. Згодом Березін це подання відкликав, а у коментарі журналістам заявив, що “бути помічником на громадських засадах – не є порушенням закону”.

Народний депутат, заступник голови фракції Юрій Кісєль просив підвищення зарплати та призначення премії для свого помічника – сина першого помічника президента Сергія Шефіра.

Більшість опитаних депутатів вважають, що їхні родичі отримали посади помічників через свою професійність.

Олександр Санченко, який призначив своїм помічником батька підкреслив, що “кумівство – коли береться хтось, хто не компетентний, і просто ставиться. Ось це кумівство”.

Олександр Скічко розповів, що його брат-помічник має три вищі освіти. “Він вчився в Англії, в Ірландії, він має МВА з економіки. І він мене консультує періодично по різних питаннях, що стосуються економіки”, – зазначив Скічко.

Микола Кириченко заявив, що негативно ставиться до кумівства у владі, але у призначенні свого брата своїм помічником нічого поганого не бачить: “Ну, рідний брат, ви ж самі розумієте…Він сам займається бізнесом, я не прив’язаний до нього”.

Юрій Корявченков також підкреслив, що його дружина працює його помічником на громадських засадах, без зарплати.

Проте, як зазначає науковий співробітник Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень Костянтин Федоренко, “помічники отримують цю знамениту “корочку”-всюдихід, яка дозволяє їм вирішувати певні свої питання”. Він аналізував роботи помічників депутатів в Україні і в кількох країнах ЄС. Федоренко звернув увагу, що в деяких країнах Євросоюзу помічникам депутатів заборонений доступ до кулуарів і до державних установ.