Після голосування 22 листопада можемо підводити попередні підсумки місцевих виборів, зокрема в обласних центрах. Беремо за основу показники переможців перегонів на посаду міських голів обласних центрів з огляду на їхній політичний, адміністративний та фінансовий вплив на майбутні парламентські та президентські вибори. Оскільки головними гравцями ймовірних дочасних виборів є Зеленський, який допускає свою участь у боротьбі за 2 термін та Порошенко і Медведчук, які є абсолютними лідерами за кількістю політичної реклами та всіляко підтримують ідею дочасних парламентських та президентських виборів; проаналізуємо їхні здобутки у боротьбі за посади міських голів обласних центрів.
Отож, на даний момент партія ЗЕЛЕНСЬКОГО (йдеться про партійних висуванців) ПРОГРАЛА ВСІ вибори міських голів обласних центрів.
Партія Медведчука теж ПРОГРАЛА ВСЕ, навіть Схід і Південь України, де домінували представники Ахметова, партія мерів з «Пропозиції», кандидати від місцевих партій та бізнесу чи «Наш край».
З Порошенком ще сумніше. Якщо в першому турі активність лідера ЄС на місцевих виборах була не надто радикальною, то в другому турі він не просто особисто агітував за кандидатів у міські голови; він оголосив Львів – місцем початку КОНТРНАСТУПУ та відновлення ПРОУКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ! (Читай як повернення у владу Порошенка і К.) і ПРОГРАВ!
Хто ж тоді виграв?
Діючі міські голови, які вдало скористалися адмінресурсом, бюджетною децентралізацією та відсутністю у більшості виборців світогляду «платника податків». Частина з них також підстрахувалася підтримкою партії Коломойського, точніше каналом 1+1 та фінансовою підтримкою місцевих олігархів, які також проінвестували в новий проект «За майбутнє».
Серед переможців і партія міських голів «Пропозиція» та команди Кличка в Києві й Гройсмана на Вінничині, які співпрацюють з нею.
Про певний успіх може говорити і «Свобода» з огляду на перемогу низки діючих міських голів в обласних центрах та Кам‘янець-Подільському.
В сухому залишку:
Третина українських громадян, які голосували за міських голів обласних центрів, віддала перевагу не ПАРТІЙНИМ брендам і не майбутнім КАНДИДАТАМ у ПРЕЗИДЕНТИ, а мінімальній стабільності в їхньому місті, яку презентували, здебільшого, діючі очільники міст за допомогою бюджетних коштів, адмінресурсу та медіа-підтримки.
Отож, такий результат виборчих перегонів на місцевих виборах зафіксував НІКЧЕМНИЙ результат як для ПРЕЗИДЕНТА, так і для для найактивніших КАНДИДАТІВ у ПРЕЗИДЕНТИ та зробив ідею ДОЧАСНИХ парламентських і президентських виборів поки що НЕ АКТУАЛЬНОЮ.
