3 лютого: це цікаво знати

3 Лютого 2021 09:27

Цей день  історії:

1261 — німецькі лицарі Тевтонського ордену зазнали поразки від литовського війська в битві при Ленневардені

1456 — ополчення Новгородської Республіки зазнало в битві під Русою поразки від татарсько-московських військ великого князя Василя II

1488 — Бартоломеу Діаш досяг мису Доброї Надії

1637 — тюльпаноманія в Нідерландах. Кількість продавців тюльпанів перевищила кількість покупців, через що розпочалась біржова паніка і всього за одну ніч тисячі голландців були розорені

1690 — в англійській колонії Массачусетс вперше в Америці увійшли в обіг паперові гроші. Їх використовували для оплати солдатів-найманців у війні з Квебеком

1815 — у Швейцарії засновано першу у світі фабрику з виробництва твердого сиру

1830 — представники Великої Британії, Росії, Франції підписали Лондонський протокол, яким визнали Грецію незалежною конституційною монархією. До цього протягом кількох століть Греція перебувала під ярмом османського султана

1851 — французький фізик Леон Фуко представив Паризькій академії наук письмове повідомлення, у котрому детально описав експеримент з вільним маятником, установивши тим самим закон відхилення площини його коливання через обертання Землі навколо осі

1863 — у місцевій газеті містечка Вірджинія (штат Невада) опубліковано гумористичне оповідання 27-літнього журналіста Семюеля Ленгхорна Клеменса, підписане псевдонімом Марк Твен

1894 — у США спустили на воду перший вітрильник зі сталевим корпусом

1921 — у Тарнові (Польща) почала роботу «Рада республіки» — тимчасовий український уряд у вигнанні 

1929 — завершився Перший конгрес Українських націоналістів (28 січня — 3 лютого) у Відні, де створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Євгена Коновальця

1953 — вийшла друком книга французького океанографа Жака-Іва Кусто «Світ мовчання» — найзнаменитіша робота науковця, в якій він описав унікальні результати трирічного вивчення підводного світу

1956 — відповідно до вказівок директивних органів, Міністерство культури УРСР здійснило ряд заходів із вилучення з фондів музеїв УРСР експонатів та документів, які відображають діяльність різних «антирадянських контрреволюційних організацій, портретів окремих буржуазно-націоналістичних діячів дореволюційної Росії, панської Польщі, Австро-Угорщини» та інших

1966 — радянська непілотована космічна станція «Луна-9», що стартувала з поверхні Землі 31 січня, здійснила посадку на поверхню Місяця. Станція першою передала на Землю панорамні фото місячної поверхні

1977 — полковник Менгісту Хайле Маріам став одноосібним правителем Ефіопії після вбивства восьми членів правлячої Військової ради

1981 — Гро Харлем Брундтланд стала першою у світі жінкою — прем’єр-міністром, очоливши уряд Норвегії

2005 — найдорожча у світі газета вийшла друком в Китаї. Спеціальний випуск «Economic Daily» в місті Шеньчжень був надрукований на золотому папері (вартість одного екземпляра газети становила 8000 доларів США)

2009 — Міжнародний суд у Гаазі виніс вердикт щодо статусу українського острова Зміїний та шельфу в Північно-Західному Чорномор’ї. Зміїний визнано саме островом, як на тому наполягала Україна (а не скелею, як доводили румуни) 

2010 — скульптура роботи швейцарського майстра Альберто Джакометті «Людина, що крокує» («L’homme qui marche») була продана на аукціоні Sotheby’s за рекордну суму в 65 мільйонів фунтів (104,3 мільйона доларів)

Народились:

1809 — Фелікс Мендельсон-Бартольді, німецький композитор («Італійська симфонія», «Шотландська симфонія», «Фінгалова печера»), диригент, автор весільного маршу, піаніст, засновник першої німецької консерваторії (Лейпціг, 1843 рік).

1820 — Елізабет Блеквел, перша у світі жінка-лікар.

1853 — Геннадій Ладиженський, український маляр.

1859 — Олаф Фінсен, фарерський політичний діяч, мер Торсгавна (1904–1909), перший в історії Фарерських островів фармацевт.

1859 — Гуґо Юнкерс, німецький авіаконструктор (помер того ж дня 1935).

1864 — Володимир Самійленко, український письменник.

1872 — Іван Фомін, архітектор, один із засновників неокласицизму, автор будинку Кабінету Міністрів у Києві.

1874 — Гертруда Стайн, американська письменниця, авторка вислову «втрачене покоління».

1887 — Ґеорґ Тракль, австрієць, визнаний одним із найкращих поетів XX століття.

1889 — Карл Теодор Дреєр, данський кінорежисер-новатор, один з найвизначніших майстрів європейського кіномистецтва.

1898 — Алвар Аалто, фінський архітектор (його прізвищем відкриваються всі енциклопедії).

1904 — Гео Коляда (справжнє ім’я — Григорій Опанасович), український поет (†1941).