Цей день в історії:
1229 — закінчення VI хрестового походу: згідно з мирним договором між султаном Єгипту аль-Камілем і імператором Священної Римської імперії Фрідріхом II Гогенштауфеном, Єрусалим, Назарет та Вифлеєм передано хрестоносцям в обмін на мир.
1365 — герцог Рудольф IV заснував Віденський університет.
1633 — польський король Владислав IV затвердив Петра Могилу митрополитом Київським і Галицьким.
1812 — у Каракасі стався землетрус, який знищив місто та забрав життя 20 тисяч осіб.
1910 — футбольна збірна Англії розгромила команду Франції з рахунком 20:0. Нападник Дей забив 11 голів.
1917 — у Петербурзі відбулася 20-тисячна українська маніфестація під національними прапорами.
1928 — під час пленуму ЦК КП(б)У Лазар Каганович оголосив наркома освіти Олександра Шумського лідером українського буржуазного націоналізму.
1938 — Австрію приєднали до Німеччини (аншлюс).
1940 — закінчилася радянсько-фінська війна. СРСР не вдалося зробити Фінляндію радянською республікою.
1947 — президент США Гаррі Трумен висунув зовнішньополітичну програму («Доктрина Трумена»), згідно з якою Америка готова надавати допомогу усім «вільним народам» проти загрози комунізму; Туреччина та Греція отримували термінову допомогу.
1965 — в УРСР студенти Київського університету імені Тараса Шевченка (67 студентів стаціонару з 125) написали заяву до керівництва університету та Міністерства освіти з вимогою відновити на роботі шанованого ними викладача факультету журналістики Матвія Шестопала, якого звинуватили в українському буржуазному націоналізмі. Серед організаторів заяви були Юрій Пархоменко, Яким Пальчик, Михайло Скорик, Станіслав Усенко. Студентів підтримали київські журналісти та деякі викладачі, зокрема працівник Укррадіо Віктор Полковенко із однодумцями. Вони також написали заяву на підтримку Шестопала, яку адресували в ЦК КПУ як випускники факультету журналістики. Студенти в коридорі, в аудиторіях протестували. Через кілька днів радіо «Свобода» передало інформацію про заворушення студентів-журналістів у Київському університеті. На підписантів листа стали тиснути, щоб вони познімали свої підписи, усіх, хто не погодився, потім відрахували з університету «за поведінку, не гідну радянського студента» — щоправда, з дозволом працевлаштування. Студентів виганяли з університету, а журналістів «опрацьовували» в парткомах. Серед декількох десятків із них тиск витримали лише троє: Віктор Полковенко, Степан Колесник і Володимир Творинський.
1999 — Чехія, Польща та Угорщина вступили до НАТО.
2000 — Папа Римський Іван Павло ІІ привселюдно вибачився за гріхи Католицької Церкви перед людством.
Народились:
1685 — Джордж Берклі (George Berkeley), англійський філософ, представник суб’єктивного ідеализму, єпископ в Клойні (Ірландія; †1753).
1710 — Томас Арн, англійський композитор.
1728 — Антон Рафаель Менгс, найбільший німецький живописець епохи класицизму.
1824 — Густав Роберт Кірхгоф, німецький фізик.
1863 — Вернадський Володимир Іванович, український вчений, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології, творець вчення про біосферу, її еволюцію і перетворення під впливом людини в ноосферу (сферу розуму), перший президент Академії Наук України (†1945);
1863 — Габріеле д’Аннунціо, італійський драматург, поет.
1889 — Ніжинський Вацлав Хомич, видатний киянин, провідний танцюрист і балетмейстер трупи Сергія Дягілєва, власної трупи в Лондоні.
1914 — Лідія Компанієць, українська поетеса та сценарист.
1922 — Джек Керуак, американський письменник, поет, один із засновників і яскравий представник покоління бітників у літературі (†1969).
1925 — Гаррі Гаррісон (Harry Maxwell Harrison), американський письменник-фантаст.
1928 — Едвард Олбі, американський драматург, п’ятиразовий лауреат Пулітцерівської премії.
1940 — Варфоломій I (Димитріос Архонтоніс; Δημήτριος Αρχοντώνης)), Патріарх Константинопольський.
1946 — Лайза Мінеллі, американська кіноакторка та співачка.
