Представники Громадської ради при КМДА об’їхали підстанції екстреної медичної допомоги Києва. Враження переважно невтішні — робота лікарів, покинутих державою напризволяще, тримається лише на їхньому ентузіазмі, а часом і героїзмі.
Голова Громадської ради Марина Бурмака поділилася враженнями від побаченого на своєму сайті, передає УНН.
“Дивлячись на умови, в яких працюють люди, в чиїх руках, фактично, наше життя, охоплює почуття сорому за те, як держава ставиться до найпочеснішої професії”, — пише Марина Бурмака.
Значна частина з 17-ти підстанцій швидкої допомоги непристосовані до елементарних потреб лікарів. Приміщення потребують капітального ремонту, нерідко не мають не лише устаткування, а й пристойних меблів. У вжитку − спадок радянських часів. Медики самі ремонтують свої столи, ліжка і шафи. Більшість із них на добовому чергуванні не можуть комфортно перепочити і поїсти, йдеться у статті.
Зокрема, будівля, в якій розміщується підстанція № 12, здана в експлуатацію ще у 1928 році. Останній капітальний ремонт зроблено 30 років тому. “Працівники цієї станції самі складаються, щоб замінити вікна чи переклеїти шпалери. При середній заробітній платі близько 300 у.о., можна уявити, яка це непроста справа”, — підкреслює Марина Бурмака. 
Підстанція № 4 вимушена займати перший поверх гуртожитку, адміністрація якого намагається витіснити екстрену медичну допомогу. Приміщення постійно заливають, через грибок у кількох кімнатах взагалі неможливе перебування лікарів. Нещодавно нетверезі особи порозбивали шибки у вікнах і медикам довелося встановлювати їх за свій рахунок.
Окрема проблема — вибоїни у дворах підстанцій, через які машини “швидкої” швидше зношуються. На численні звернення медиків шляхово-експлуатаційні управління не реагують.
“Отримати з міського бюджету кошти на устаткування підстанцій дуже проблематично”, − каже керівник міського Центру екстреної допомоги Анатолій Вершигора:
“У Києві багато офісів, які купують нові меблі чи оргтехніку. Було б добре, якби хтось зголосився старі меблі чи комп’ютери в хорошому стані запропонувати підстанціям екстреної медичної допомоги”.
За його словами, нинішня кількість підстанцій для Києва недостатня. Потрібно будувати нові станції в Голосіївському районі, на Позняках і Троєщині, де з’явилися потужні житлові масиви. Оскільки в столиці перебуває приблизно 3,5 мільйона людей, замість 122-и добових бригад екстреної медичної допомоги, що зараз працюють, потрібно 280.
“Наш персонал на 67 відсотків − це жінки. Молодь, на жаль, не спішить іти працювати на швидку допомогу. Зарплати невеликі, соцпакетом також похвалитися не можемо. Тому на сьогодні нам не вистачає більше 240 лікарів”, − додає директор Центру екстреної медичної допомоги.
За результатами огляду роботи підстанцій, Марина Бурмака підготувала звернення до Голови Київської адміністрації з вимогою дати доручення відповідним службам невідкладно зробити ямковий ремонт під’їзної дороги та проїжджих частин чотирьох підстанцій: № 2, 10, 12 і 14. Крім того, спільно з медиками напрацьовується проект розпорядження КМДА про поліпшення матеріально-технічної бази столичного Центру екстреної допомоги.
До речі, благодійні внески у грошовій формі для допомоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва зараховуються на рахунок “Суми за дорученням” (01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 37-Б. Р/р 35424004001341 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019), телефон головного бухгалтера: (044) 235-7240.
