mon.gov.ua
Першої серпневої ночі зірки над Пущею-Водицею сяяли особливо прихильно, проводжаючи талановитих хлопців і дівчат – учасників літньої астрономічної школи МАН. Цей науковий табір став дебютною школою астрономічного профілю, яка була організована фахівцями НЦ «МАНУ» за межами тимчасово окупованого Криму. Звісно, програма дещо змінилася, але організаторам удалося зберегти кращі традиції попередніх років.
Протягом тижня юні дослідники відвідували лекційні і практичні заняття під керівництвом досвідчених педагогів – старшого викладача кафедри фізики Ніжинського національного університету імені М. Гоголя, наукового редактора журналу «Колосок», заслуженого вчителя України Олександра Шевчука, вчителя Української гімназії № 1 м. Івано-Франківська, заслуженого вчителя України Віктора Янишина і завідувача відділу створення навчально-тематичних систем знань НЦ «Мала академія наук України», кандидата педагогічних наук Ігоря Чернецького.
Астроклімат у Києві не такий гарний, як у Криму, проте МАНівцям з небом пощастило: цілий тиждень стояла «астрономічна» погода. На майданчику в міні-обсерваторії проводилися спостереження за цікавими об’єктами каталогу Мессьє, нового загального каталогу Дреєра. Як зауважують викладачі, далеко не всі, хто приїхав у школу, є астрономами-аматорами, які займаються цим змалечку.
«Спостереження, які школярі проводили фактично до третьої-четвертої години ночі, були їм надзвичайно цікаві. Це, по-перше, дуже сильно здружувало групу, яка складалася з п’яти-шести людей. По-друге, всі вони вивчили сузір’я Північної півкулі, які можна було розгледіти. Учні могли порівняти віртуальну модель сузір’я в комп’ютері і реальну його картинку в телескопі. Ми навчили слухачів власноруч наводити телескоп на основні об’єкти каталогу Месьє. Вони вивчали як розсіяні, так і кульові скупчення. І тепер кожна дитина вже у своєму колективі, у школі може провести непогану екскурсію зоряним небом і зацікавити астрономією інших. Тому наше братство, наше співтовариство буде лише розширюватися. А почути оце дитяче «Вау!», коли вони щось знайшли, коли розглядали якесь сузір’я чи галактику… Ці емоції неможливо описати», – зазначив Віктор Янишин.
Обов’язковим елементом була самопідготовка: школярі отримали творчі завдання, над розв’язанням яких мали працювати. Наставники давали МАНівцям поради, показували, як далі можна вдосконалити дослідження, на що звернути увагу.
«Під час завершальної конференції кожен слухач захищав свій невеликий проект, який відпрацьовував протягом усієї школи, – пояснює координатор школи Ігор Чернецький. – Тобто відбулася така, скажімо, настановна сесія, коли ми почули їхні первинні проекти, підкорегували ці теми для подальшого відпрацювання. Де-факто це була школа з логічним завершенням, адже вона дала дітям змогу не просто помилуватися зоряним небом, а й вийти з неї зі сформованими темами для подальшої наукової роботи. Так що школа вдалася, я думаю, що надалі вона буде традиційною».
Згоден з колегами і заслужений учитель України Олександр Шевчук: «Урочна система навчання передбачає «розпорошення» по різних предметах. Крім того, діти мають сидіти чемно; відповідаючи на запитання, не повинні користуватися ніякими джерелами інформації. Це виховує індивідуалістські риси, можливо, і потрібні в житті – але не виховує те, що є головним для людини, яка хоче ефективно реалізувати себе в якійсь галузі і бути великим фахівцем. А це – вміння вчитися, працювати з літературними джерелами різних форм – і електронними, і на паперових носіях; уміння працювати в колективі, причому не 40–45 хвилин, а тривалий час; уміння оформляти і захищати свої результати, шукати й обробляти інформацію, перевіряти її на достовірність».
Участь в астрономічній школі брали обдаровані старшокласники, з-поміж яких є переможці і призери всеукраїнських і міжнародних наукових змагань, як-от десятикласник із Чернівців Юрій Пекарський. Торік він посів третє місце на Міжнародній олімпіаді з астрономії в Литві, а цьогоріч готується до аналогічного змагання, що відбудеться в Киргизії. Крім того, він був учасником літніх астрономічних шкіл Малої академії, що проводилися на базі Кримської обсерваторії.
«Принципова відмінність цьогорічної школи в тому, що ми писали дослідницькі роботи. За такий малий обсяг часу зробити повноцінну роботу досить важко, але я гадаю, що всі впоралися. Моє дослідження було про групу комет, яка називається групою Крейца. Теоретично вони всі є уламками однієї великої комети, яка розпалася багато років тому, можливо, при зближенні з Сонцем. При цьому утворилося багато фрагментів, які обертаються по тій самій орбіті, але в різні періоди часу. Завдання, яке стоїть перед дослідниками – з’ясувати, як багато таких комет є, чи багато ще є таких груп комет. Взагалі, комети – це, можна сказати, заморожені частини первісної Сонячної системи. Тобто можна дізнатися про минуле самої Сонячної системи і, відповідно, зменшити – або збільшити – кількість загадок», – посміхається юнак.
Як відомо, одна з головних рис всебічно розвиненої людини – це багатогранність. Цю характеристику цілком можна застосувати до восьмикласника Тернопільської ЗОШ № 3 Богдана Макарчука. У свої зовсім юні роки він встиг побувати на трьох літніх школах МАН: робототехніки, фізико-математичній і ось тепер – астрономічній; а ще – вибороти призове місце на Всеукраїнському конкурсі-захисті Малої академії наук.
«У цій літній школі дуже цінним для мене став досвід роботи з науковим обладнанням. А найголовніше – я знайшов багато однодумців. Навіть з точки зору розвитку власної наукової кар’єри дуже важливо, щоб була наукова спільнота. Ми зараз тут зібралися, а років за десять, якщо не втратимо контакт, наше співробітництво дасть великий прорив української науки, – переконаний Богдан. – Сьогодні я презентував проект стосовно активності Сонця, сонячних плям. Ми про них чули на лекціях, і я вирішив і свої знання поглибити в цьому напрямі, і аудиторії розказати. Детальніше розглянув таке явище як сонячні плями, їхню еволюцію, а також те, як вони впливають на нас. У процесі роботи дійшов висновку, що вони є основним явищем на Сонці, і саме їхня активність впливає на протуберанці, коронарні викиди та інші явища. Подальші дослідження в цьому напрямі дадуть нам знання про фізику Сонця як дуже складного механізму, а також про вплив сонячних плям на Землю та її магнітне поле.»
Охоче ділилася враженнями про науковий табір і Лада Деніс, учениця 10 класу Донецького обласного багатопрофільного ліцею-інтернату «Ерудит»: «Тут дуже фахові викладачі, яких досить складно знайти в умовах наших рідних шкіл і міст. Ми попрацювали з телескопом з автонаведенням, що є досить непоганим досвідом, мало хто може собі таке дозволити. Прослухали багато лекцій, а ще були дуже цікаві практикуми з тем, з якими ми раніше якщо і стикалися, то тільки в теоретичній площині. А тут ми змогли попрацювати з комп’ютерними програмами, розробленими спеціально для цього, під наглядом науковців, які могли допомогти нам у будь-який момент. Думаю, що дослідницькі роботи, які ми писали таким собі «експрес-методом», для багатьох із нас стануть поштовхом до подальшої наукової діяльності. Ми змогли «спробувати на смак» ці теми, отримати поради спеціалістів щодо того, в якому напрямі далі рухатися, які є перспективи. Моє дослідження стосувалося методів пошуку та спостереження екзопланет, тобто планет поза Сонячною системою. Це досить цікава тема, яка зараз стрімко розвивається з відкриттям все нових і нових таких планет і розвитком техніки, що дає змогу це робити. Тому думаю, що розвиватиму її далі».
Фінальною розвагою слухачів школи замість звичних астрономічних ночей стала ніч козацька. Затамувавши подих, хлопці та дівчата слухали чарівну старовинну музику у виконанні заслуженого артиста України Тараса Компаніченка й ансамблю «Хорея Козацька». А ще МАНівці весело вчилися народним танцям, завзято билися на шаблях при світлі ватри і смолоскипів і – на прощання – вдивлялися в щедре зоряне небо.
Під час закриття табору президент Малої академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук Станіслав Довгий привітав своїх вихованців і вручив їм сертифікати про успішну участь у літній астрономічній школі МАН. Будемо сподіватися, що ці свідоцтва стануть історичними документами, які, цілком можливо, за деякий час прикрасять оселю котрогось із цих юних талантів – на стіні, в рамці, поруч з дипломом лауреата Нобелівської премії. А спостереження Всесвіту з українського Криму ще попереду.
