gdb.rferl.org
Київ – У київському Національному художньому музеї відкривають «Спецфонд» – виставку забороненого мистецтва 30-х років. У 1937-му ці твори були конфісковані, а автори оголошені «ворогами народу». Роботи підлягали знищенню, але працівникам музею вдавалося їх врятувати. Реставрація картин – а це переважно авангардне мистецтво – тривала чотири роки. І, як стверджують музейники, «Спецфонд» – це передусім робота з минулим. Адже радянська влада намагалася знищити не лише твори, але й стерти з історії імена авторів.
Історія спецфонду Національного художнього музею (НХМУ) починається у 1937 році. До нього потрапили твори, естетика яких розходилася з художніми установками партії. У 1932 році Сталін заборонив усі творчі об’єднання і оголосив соцреалізм єдиним можливим художнім напрямом. Саме цього року з’явилося безліч робіт зі щасливими колгоспниками, незважаючи на Голодомор, розповідає головний зберігач музею та кураторка виставки Юлія Литвинець.
Роботи, що надійшли до НХМУ з музеїв Харкова, Одеси, Полтави та Києва, мали бути знищені, а автори – репресовані. Серед розстріляних художників того часу – Михайло Бойчук, Іван Липинський, Василь Сільвестров та інші. Деякі митці потрапили у табори, деякі виїхали, однак назавжди змінили свою живописну манеру. Юлія Литвинець показує інвентарну книгу музею за 1939 рік. У таблицях вказано «причины изъятия»: «арешт», «формаліст», «націоналіст», «ворог народу».
