112.ua
Київська міська рада через лобізм у Верховній Раді стала єдиною в Україні, яка не зменшила свій кількісний склад. Всі розуміють, що 120 депутатів Київради – це неефективно, затратно для бюджету і малокорисно для самих киян.
«У Варшаві 53 депутати, у Києві – 120»
У Києві – столиці, яка претендує називатися європейським містом – чомусь все відбувається навпаки, аніж в інших європейських містах. У нас кількість депутатів не оптимізується, а тільки збільшується. Нагадаю: перед виборами 2002 року Київрада вже збільшувала кількість депутатських місць з 75 до 90, у 2005 році – з 90 до 120-ти. І як киянин я не можу сказати, що це наблизило владу до розуміння проблем людей!.. Таке збільшення привело тільки до зростання офіційних бюджетних витрат і неофіційних витрат, які несе місто від «господарської» діяльності депутатів-представників фінансово-політичних груп, зокрема, від хаотичної забудови їхніми фірмами парків, дитячих і спортивних майданчиків тощо. До речі, наприклад, в Римі, де живе приблизно стільки ж людей, як і в Києві, налічується 80 представників міської ради, а в майже двохмільйонній Варшаві – тільки 53 депутати!
«влада вкотре проігнорувала думку киян»
Крім того, влада вкотре проігнорувала думку киян. Адже, нагадаю, згідно з соціологічним дослідженням «Українського демократичного кола» абсолютна більшість киян (майже 80%) висловилась за радикальне скорочення складу Київради – не менш як удвічі! Тому, на жаль, майбутня Київрада знову буде малоефективною, нефункціональною та безвідповідальною.
Водночас вимогу киян відновити районні ради київська влада виконала «по-хитрому»: нібито погодилась відновити, але вибори до них пропонує провести у наступному році.
«нові відкриті списки, яких немає…»
Ще одна проблема – новий закон про місцеві вибори, який, фактично, не дає можливості людям розібратися у кандидатах, що йдуть до Київради. Так, цим законом запроваджуються так звані «відкриті списки», яких немає! Адже, як виявилося, у бюлетені буде написано лише прізвище, ім’я та по батькові кандидата у депутати. Ані місця його роботи, ані дати народження, ані будь-якої іншої довідкової інформації у бюлетенях вказано не буде… Отож, фактично, керівники найбільших політичних партій зробили все, щоб спонукати виборця голосувати за свою політичну партію, а кандидатам у депутати в округах дозволити всю виборчу кампанію будувати на партійній пропаганді. Таким чином, знову до органів місцевого самоврядування потраплятимуть люди, які або по дружбі, або за гроші, або в інший спосіб були включені до списків.
«єдиний позитив – збільшення жінок у Київраді»
Партійні вожді, розуміючи, що кияни не встигнуть розібратися з кандидатами і будуть голосувати за бренди партій та прізвища лідерів цих партій, вирішили особливо не перейматися підбором кадрів. Можливо, єдиний позитив цього нового закону стосується того, що у Київраді збільшиться кількість жінок, адже треба буде виконати норму про 30% їх представництва.
«Більшість кандидатів йдуть у Київраду, щоб очолити корупцію, а не боротися з нею»
Загальний аналіз партійних списків до Київради свідчить про те, що головна проблема влади – КОРУПЦІЯ – викорінена не буде. Адже у списках основних гравців київських виборів наявні три основні фактори корупції:
1) люди команди Черновецького та колишні регіонали часів режиму Януковича, які активно впроваджували корупційні схеми у владі;
2) представники великого бізнесу, які значно підвищують ризик лобізму власних інтересів;
3) укорінення в системі місцевої влади певних династій, родин чи сімей.
Отож, виглядає так, що більшість кандидатів в партійних списках йдуть у Київраду, щоб ОЧОЛИТИ КОРУПЦІЮ, а не боротися з нею!
Тому сьогоднішнє завдання громадськості – максимально відкрити списки, проаналізувати кожного кандидата від партій, щоб кияни знали, за кого вони голосуватимуть. Якщо вдасться громадськості «відкрити» кандидатів у депутати, тоді є шанс, що до Київради потраплять професіонали та патріоти, а не ті, хто заплатив гроші або кого «просунули» родини чи бізнес-структури.
«Рідний Київ»
