Про що домовився світ на конференції в Польщі?

17 Грудня 2018 10:15

Майже 200 країн-учасників кліматичної конференції в Польщі нарешті узгодили низку правил, завдяки яким Паризька угода з клімату зможе запрацювати з 2020 року.

Заходи мають на меті мінімізувати масштаби глобального потепління та його наслідки.

Між делегатами до останнього точилися суперечки, зокрема про розрахунки при торгівлі квотами на шкідливі викиди. Через це зустріч навіть затримали на один день.

Нові правила зокрема містять критично важливе питання щодо того, як країни звітуватимуть і вимірюватимуть свої викиди парникових газів.

Делегати сподіваються, що нові правила стануть запорукою того, що країни дотримаються своїх обіцянок скоротити шкідливі викиди.

Домовленості, укладені в Катовіце, мають забезпечити дотримання цілей Паризької угоди, яку три роки тому підписали 194 країни. Метою угоди є стримати підвищення температури у світі в межах 2 градусів за Цельсієм до кінця століття в порівнянні з рівнем доіндустріальної доби.

Щодо деяких питань країни не знайшли спільної мови, домовившись узгодити це наступного року.

Загальні правила передбачають гнучкість для бідніших країн, які прагнуть компенсації за вплив підвищення температури.

Позиція США залишилася незмінною – країна не братиме участь у Паризькій угоді. Президент США Дональд Трамп раніше заявив про вихід з угоди, якщо країн не запропонують вигідних умов.

Відповідно до нещодавно оприлюдненого звіту Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, підвищення температури на 1,5 градусів за Цельсієм може призвести до довгострокових і незворотних змін у природі та загибелі деяких екосистем.

У звіті йшлося про те, що ситуація набуває катастрофічних масштабів і такими темпами температура в цьому сторіччі підвищиться на майже 3 градуси за Цельсієм.

Щоб стримати підвищення температури, потрібні “швидкі, широкомасштабні та безпрецедентні зміни у всіх аспектах суспільства”, йшлося у звіті.

Про що говорили на конференції?

У перемовинах в польському місті Катовіце взяли участь представники 196 країн. Вони намагалися вирішити деякі складні питання щодо правил Паризької угоди.

Це основні правила, які регулюватимуть те, як країни скорочуватимуть викиди парникових газів, надаватимуть фінансову допомогу біднішим державам і забезпечать дотримання всіх обіцянок.

Це не так легко, як може здатися. Часто країни мають різні визначення і строки для своїх дій зі скорочення шкідливих викидів.

Бідніші країни прагнуть мати певну гнучкість у правилах, аби ці вимоги не стали для них тягарем, подолати який у них немає можливостей.

Чи цього достатньо?

Лоренс Тубіана з Європейського кліматичного фонду каже, що укладена в Польщі домовленість стане великою підмогою для Паризької угоди, над створенням якої вона активно працювала.

“Головним було встановити хорошу прозору систему, тому що це створює довіру між країнами і тому що ми можемо виміряти що робиться і це буде досить точним”, – розповіла вона BBC News під час зустрічі.

За її словами, правила чітко визначені та зрозумілі.

Вона каже, що тепер такі країни як Росія, які відмовилися ратифікувати Паризьку угоду через те, що не розуміли правил, більше такої відмовки не матимуть.

Втім, деякі фахівці кажуть, що угода не достатньо сувора, зважаючи на терміновість кліматичних проблем.

Як сказав один з делегатів, “це те, що можливо, але не те, що необхідно”.

Чи можна скоротити викиди вуглецю швидше?

Країни заохочують підвищити свої амбіції і досягти більшого та швидшого скорочення викидів парникових газів.

Багато делегатів хочуть бачити швидке зростання амбіцій до 2020 року, щоб зберегти можливість утримати підвищення температури в межах 1,5 градусів.

Наразі плани, про які країни домовилися в рамках Паризької угоди, не наближаються до цього.

Один з делегатів з країни, що потерпає від змін клімату, назвав ці заходи надто недостатніми.

Великі компанії також чекають на певні сигнали від цієї зустрічі про майбутнє.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-46583414