Врятувати “Квіти України”: кияни блокували демонтаж улюбленої будівлі та влаштували чергування

13 Липня 2021 13:29

Павільйон “Квіти України” звели 36 років тому. Тут продавали рідкісні рослини та займалися експериментальною флористикою. Кияни любили заходити сюди за квітами та за позитивними емоціями. До того ж будівля є яскравим прикладом архітектури модернізму.Торік у будівлі з’явилися нові власники, які повідомили, що невдовзі розпочнеться реконструкція “Квітів України” під офісне приміщення з надбудовою.

12 липня 2021 забудовник почав демонтаж будівлі “Квіти України”. Роботи з демонтажу тимчасово зупинено, бо місцеві жителі їх блокують.

Як ідеться в групі активістів у Facebook,  для того щоб не допустити знищення будівлі,  до кінця цього тижня є необхідність  чергувати на місці забудови.

“Маємо інформацію про кілька судових позовів, які зараз подаються проти забудовника. Вони мають потенціал заблокувати демонтаж на постійній основі, але лише через кілька днів.  Враховуючи досвід спілкування із забудовником, ми розуміємо, що як тільки розійдемось – роботи розпочнуться знову”, –  зазначають столичні активісти, учасники рухів та громадських об’єднань.

Для дисципліни та розуміння кількості  готових долучитися людей, вони в електронній  формі запитують про  можливості чергувати біля будівлі та волонтерами долучитись до ініціативи зберегти будівлю “Квітів України”. 

Нагадаємо, “Квіти України” спроєктував архітектор Микола Левчук на початку 1980-х. Довгий час у будівлі розташовувався магазин-оранжерея. Павільйон “Квіти України” був улюбленим квітковим магазином киян.. Тут продавали рідкісні рослини та займалися експериментальною флористикою. Кияни любили заходити сюди за квітами та за позитивними емоціями. До того ж будівля є яскравим прикладом архітектури модернізму.

“Це дійсно професійна якісна архітектура. Вона просто дружня для перехожих, дружня для простору. Бо вона не нависає, у неї дружній до людини масштаб. Вона облицьована натуральним каменем дорогим, такого вже не роблять”, – розповів дослідник архітектури Дмитро Соловйов.

Та після приватизації на початку двотисячних замість квітів тут почали продавати продукти. З’явилися також офісні приміщення. Утім містяни і надалі вважали “Квіти України” окрасою вулиці. Усе через виноград, який оповив усі 6 поверхів і підкреслював унікальну модерністську форму будівлі.

“Це дуже гармонійно, що будівля, яка називається “Квіти України” має на своєму фасаді реальний ботанічний елемент. Мені здається, це унікально”, – вважає учасниця акції Марина.

Тепер споруду планують перетворити на офісний центр, який має повністю змінити зовнішній вигляд будівлі. Наприкінці червня забудовник обрізав виноград, який вже років тридцять сповиває один із фасадів будівлі. Потім будівельники стали знімати вікна, а навколо споруди почали зводити паркан.

6 липня киян вийшли на акцію протесту проти руйнування будівлі та спорудження на її місці скляної коробки

Вночі 11 липня біля будинку з’явилась важка техніка для зносу, а сьогодні почався демонтаж.

На порятунок улубленої будівлі прийшли активісти. Без зламаних парканів і сутичок, але з квітами. Небайдужі кияни принесли з собою на акцію букети та квіти в горщиках, багато хто одягнув вбрання з квітковим принтом. Таким способом активісти намагаються донести до забудовника свої вимоги. Більш як дві сотні людей прийшли захистити “Квіти України”. Сподіваються таким способом достукатися до власника, аби той не знищував будівлю.

Як архітектор, я не бачу тут аварійного стану. Те, як воно зараз виглядає ці розібрані вікна, цей померлий виноград. Це не час зробив, це люди, у яких вона у власності”, – наголошує архітекторка, голова ГО “Мапа реновації” Дар’я Корба.

А от представниця власника пояснює: будівля не має охоронного статусу, тож реконструювати її можна. І каже, що роблять це з дотриманням усіх норм і вимог.

Це вже чергова столична забудова, яка має історичне або культурологічне значення і підпала під неузгоджене знесення. Кілька унікальних історичних забудов та архітектурних пам’яток вже було знесено протягом 2020-2021 років.

Джерело: “Український дощ”