Підписання президентом Закону «Про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» – це ВАГОМА ДОПОМОГА російській пропаганді, яка споконвічно боролася з «українським націоналізмом і антисемітизмом».
Нагадаю, що ця інформаційна війна почалася із створення образу українця-антисеміта Хмельницького, згодом Петлюри, а посилилася з появою ідеологічної доктрини так званого «побєдобєсія», коли росія з одного боку почала приватизацію перемоги над нацизмом, а з іншого – брехливу кампанію щодо так званого «українського антисемітизму». Для цього була повністю переписана історія трагедії «Бабиного яру», в якій українців зробили головними винуватцями. Ця пропагандистська машина працювала так ефективно, що з приходом до влади команди Зеленського, нею була офіційно підтримана українофобська російська версія концепції будівництва меморіалу «Бабин яр». Саме в цей період група депутатів-україноненависників на чолі з Бужанським вирішила закріпити російський пропагандистський наратив про «український антисемітизм» і на законодавчому рівні. Тож спочатку, 22 вересня 2021 року, було ухвалено Закон України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні», а вже 15 лютого 2022 року – ухвалено Закон «Про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні». Перший Закон після підпису Президента набув чинності, а другий не було підписано, бо за кілька днів всім стало зрозуміло, що боротися треба із кривавим РАШИЗМОМ, а не з надуманим «українським антисемітизмом».
Тож цей Закон пролежав в офісі Президента… 4 роки і 2 місяці та був підписаний Зеленським в День катастрофи та героїзму європейського єврейства 14 квітня 2026 року. Про правову нікчемність такого рішення не буду спеціально писати, бо йдеться про шкідливий антиконституційний прецедент, коли замість відведених Президенту 15 днів для підписання або ветування Законів (див. статтю 94 Конституції України), цей процес тривав більш як 4 роки!
Скажу про інше.
В період нинішньої кровопролитної війни за свободу і незалежність України Верховна Рада і Президент так і НЕ СПРОМОГЛИСЯ ухвалити ЖОДНОГО рішення про відповідальність за прояви УКРАЇНОФОБІЇ.
Нагадаю, що я зареєстрував відповідну Петицію до Президента «Про запобігання та протидію УКРАЇНОФОБІЇ (украіноненависництву) ще 21 жовтня 2021 року, на яку ніхто так і не відреагував. Лише 21 квітня 2023 року у законодавстві України появилося визначення терміну «українофобія», проте вже..3 роки ми безуспішно вимагаємо від влади ввести ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за прояви УКРАЇНОФОБІЇ.
Тепер з 14 квітня 2026 року за прояви антисемітизму (від висловлювання неправдивих відомостей про осіб єврейського походження до заперечення Голокосту) настає адміністративна та кримінальна відповідальність, а за – зневагу до українців, невизнання Українськоі державності, державної мови… та заперечення Голодомору) ЖОДНОЇ відповідальності досі немає.
Отож віднині вести УКРАЇНОНЕНАВИСНИЦЬКУ пропаганду можна, як завжди, вільно, а за публіцистично виписані в Законі прояви антисемітизму – до 8 років обмеження волі або до 3 років позбавлення права обіймати посади.
Радіє нині такій світоглядній допомозі влади України вся російська орда на чолі з міжнародним терористом путіним, радіє також любий друг путіна й орбана Нетаньяху, країна якого досі принципово не визнає Голодомор геноцидом українського народу…
І як тут не згадати нашого Олександра Довженка, який про російську брехливу пропаганду щодо українців у Другій світовій війні писав так:
«Якщо вся доблесть синів України у…війні, всі жертви і страждання народа…хитромудрими руками і перами молодців оформиться в єдиний Побідний советський котел, а на рахунок українців ціми ж таки руками випреться штучно утворена гитлерівська петлюрівщина і антисемітизм…краще б мені вмерти і не знати більшої людської підлості, і бездонної ненависті, і бездонної вічної брехні…»
Як бачимо історія повторюється і у часи війни нинішньої , а влада України досі не знає й не хоче знати трагічної історії Українсього народу.
Якби ж ви ВЧИЛИСЬ так, ЯК ТРЕБА!
П.С. Колись мій друг, впливова людина в київській єврейській спільноті, мудро зауважив:
ніхто так не провокує антисемітизм у нашій країні, як неадекватні вчинки та дії євреїв у владі України.
