Більшість з цієї суми піде на ремонт та зарплати, пише муніципальна газета “Хрещатик”.
Отже, складові собівартості проїзду у метро такі:
32% (або 1,28 гривні) – зарплата технічних робітників; 4% (16 копійок) – витратні матеріали; 6% (24 копійки) – електроенергія; 34% (1,36 гривні) – поточні витрати на оновлення рухомого складу, обладнання, інше; 20% (80 копійок) – ремонт вагонів, колій, тунелів, будівель та 4% (16 копійок) – утримання адміністративного апарату.
Для того, щоб киянин здійснив одну поїздку, в метро на всіх станціях, лініях і у диспетчерському центрі одночасно задіяно 4,9 тисячі фахівців.
“Щоб поїздка була комфортною і безпечною, фактично, обслуговуванням одного пасажира займаються фахівці понад 10 напрямів. Вони починають свою роботу з 5.30 ранку і закривають станції опівночі. А монтери, тунельні робітники, обхідники працюють до ранку”, – пише газета.
Так, для кожної поїздки задіяні: касир, машиніст, черговий по станції, черговий по ескалатору, слюсар-ремонтник рухомого складу, електрик, зварювальник, тунельний працівник, прибиральник та диспетчер. Більшість із них працюють з 8 ранку до 20 вечора.
При цьому середній розмір оплати праці на підприємстві становить 5 тисяч 912 гривень. Найменша зарплатня у прибиральниці – 2 тисячі 810 гривень, касир отримує 3 тисячі 936 гривень, тунельний працівник – 4 тисячі 509 гривень, черговий по станції – 5 тисяч 696 гривень та машиніст – 10 тисяч 250 гривень.
“Від цих сум відраховується 20 % різних платежів. Тобто на руки працівники отримують на п’яту частину менше”, – відзначає газета.
За словами начальника КП “Київський метрополітен” Віктора Брагінського, станом на лютий 2015 року економічно обґрунтована вартість проїзду при умові стовідсоткової компенсації за перевезення пільговиків – 4,5 гривні.