Які спадкові гени визначають наш ріст? Виявляється, багато. І кожен з них робить свій важливий внесок.
Діти частково успадковують гени своїх батьків
15 років тому вченим вдалося розшифрувати людський геном. Тоді і з’явилася надія, що ми дізнаємося, як успадковується така антропометрична ознака, як ріст. Доклавши величезні зусилля в пошуку гена росту, дослідники пояснили лише невелику частину цієї особливості.
Приклад з горохом
Спочатку ця проблема не здавалася складною. Ще в ХІХ столітті монарх Грегор Мендель виявив, що такі ознаки садового гороху як гладкість і колір можуть передбачувано передаватися від одного горохового покоління іншому. Але генетик з Бостонського госпіталю Джоел Хишхорн назвав тему спадкування не такою вже простою. Яскравим прикладом тому є людський зріст.
Людський зріст не можна порівняти з ознаками садового гороху Менделя. Наприклад, якщо обоє батьків високого зросту, то й дитина в них буде високою. Але це не так. Часто діти лише частково успадковують гени батьків.
Варіанти гена збурігають секрет людського зросту
Як тільки людський геном був секвенований, вчені вирішили, що зможуть відстежити всі гени росту і остаточно зрозуміти як формується ріст і всі спадкові ознаки людини.
Вчені визначили 700 алелей (варіантів гена), що впливають на ріст. Кожен з них відповідає за свій міліметр.
Провели глобальне дослідження за участю більше 7 000 000 добровольців. Проте результати дослідів змогли пояснити лише чверть успадкованих факторів росту. На жаль, генетики не змогли зрозуміти функції більшості алелей. У більшості випадків варіанти з’являються в тій частині ДНК, з якої важко визначити їх роль.
Завдяки дослідженням за участю дітей, у батьків яких зафіксовано аномально високий зріст, ми отримуємо інформацію про це явище. Є так само і рідкісні експерименти, які вказують на те, як гени впливають на регуляцію росту.
Він додає, що діти з даною особливістю ростуть у два-три рази швидше у перші роки життя.
Ці природні експерименти були найбільш корисними для лікування порушення росту, але Стратакис сподівається, що методи перебору геному стануть основними для терапії майбутнього.
Рідкісні варіанти можуть іноді відігравати важливу роль, але в більшості випадків все справа у взаємодії систем, які визначають поведінку організму, його ріст, наявність можливих хвороб, формування ознак.
Джерело: npr.org
