За що ми платимо гроші у магазинах?

9 березня 2015 09:53

kreschatic.kiev.ua

kreschatic.kiev.ua

За держстандартом, обмежень на кількість льоду у заморожених продуктах немає
Маса льоду у заморожених продуктах повинна бути не меншою за 2 %, при цьому верхня межа — відсутня. Така неоднозначність призводить до зловживань з боку виробників та продавців. Кожен із нас хоча б раз опинявся у ситуації, коли доводилося купувати заморожені продукти. А після розморожування їхня вага зменшується на третину, а то й більше. Де шукати правду, дізнавався «Хрещатик».

Недобросовісні виробники та продавці не втрачають нагоди заробити на покупцях. Один із таких нехитрих способів — за ціною продуктів збувати і значний шар льодової глазурі разом з ними. Безумовно, певний її відсоток необхідний для процесу зберігання заморожених продуктів. Однак та кількість льоду, яку ми сьогодні бачимо в магазинах, — це занадто. Та як це не прикро, споживачі стають заручниками ситуації.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві

вул. Терьохіна, 8-а

тел. (044) 463-79-73,

463-70-33, 482-40-00

В.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві Андрій Котляров пояснив «Хрещатику», що, відповідно до Державних стандартів України (ДСТУ), маса глазурі для заморожених продуктів (риба, овочі, м’ясо, м’ясо птиці, птиця, креветки) під час їх випускання з підприємства-виробника має бути не меншою, ніж 2 % від маси продуктів. При цьому зазначаючи, що глазур має бути у вигляді льодяної кірки, що рівномірно покриває поверхню замороженого товару, але вона не повинна відставати під час легкого постукування.

Водночас верхня межа льодового покриття на заморожених товарах державними стандартами, на жаль, не встановлена. Але якщо ви купили, наприклад, кілограм риби, на упаковці якої вказана вага нетто (тобто вага самого товару без тари та упаковки), а після розморожування зникло 300-400 грамів, то можна сміливо йти в магазин і заявляти про свої претензії. А також звертатися зі скаргами, власне, і до самої Інспекції з питань захисту прав споживачів у Києві.

Разом із тим на сьогодні Кабмін не надав Держспоживінспекції України дозволу на проведення перевірок торгових мереж та виробників. Інспекції підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами впродовж січня-червня 2015 року дозволяються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Інша, широко розповсюджена ситуація обрахування киян, коли у супермаркетах на дно тари під м’ясо та м’ясні продукти кладуть поглинаючі серветки для зайвої ваги. А враховуючи сьогоднішні ціни на продукти харчування, мешканці столиці таким чином змушені викидати у смітник близько 10-12-ти грн з однієї покупки. На це у Інспекції з захисту прав споживачів зазначають, що покупець може звернутися до продавців супермаркету з проханням перефасувати такий товар. І йому у цьому не мають права відмовити. В іншому випадку він може залишити свою скаргу у «Книзі відгуків та пропозицій», яка є в обов’язковому порядку у кожному магазині.

За словами пана Котлярова, у разі встановлення фактів обмірювання, обважування, обраховування або інший обман покупця працівниками торгівлі це тягне за собою адміністративну відповідальність.

До того ж, споживач має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Для цього контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для споживачів місці. А у випадку відмови споживачеві у задоволенні його потреб він має право звернутися до органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Окрім того, вирушаючи до магазину за покупками (в інтересах самого споживача) уважно вивчити етикетку товару, який він має намір купити

Джерело: Хрещатик