Активісти закликали київвладу зайнятися безбар’єрністю середовища

9 Вересня 2015 14:18
humanrights.org.ua

humanrights.org.ua

Департамент містобудування та архітектури (ДМА) запропонував створити Сектoр з рoзвитку безбар’єрнoгo середoвища. 

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, у Київські міській держадмінстрації (КМДА) Сектор має вивчати ситуацію в місті щодо доступності об’єктів міської інфраструктури для зазначених груп населення, аналізувати та, враховуючи думку громадськості, розробляти дієві концепції безбар’єрнoгo середовища, які застосовуватимуться іншими департаментами, відповідальними за будівництво.

Також при Секторі безбар’єрного середовища запропоновано створити Громадська рада, до якої увійдуть активісти організацій “ДемАльянс Допомога”, “Демократичний альянс жінок”, “Асоціація велосипедистів Києва”, “Бачити серцем”, “Генерація успішної дії”, Благодійного фонду розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для людей з інвалідністю “АіК”.

Активісти погоджуються, що реконструкція Поштової площі віддзеркалює ситуацію із недоступністю об’єктів у місті Києві. Реконструйована площа є незручною для маломобільних груп населення. Сходи дуже круті, так звані “пандуси” на сходах – старої моделі, є небезпечними, на площі є ліфт, але він поки що не працює.

Як зазначають активісти, це трапляється через те, що процедура виконання будівельного проекту в Україні довга, складна та майже закрита для контролю з боку громадськості. За законом відповідальним за проект є замовник, який за тендером винаймає проектувальника. Наприклад, у випадку будівництва дороги замовником буде Державне агентство автомобільних доріг України.

Головний критерій у тендері – це ціна, і це небезпечно, – каже Ганна Бондар, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури. – Чим нижче ціна, тим вище ризик, що проект буде низької якості“.

Проект затверджується замовником, який має повне право сам проект міським чиновникам не показувати. Далі замовник оголошує тендер на будівництво, отримує в Державній архітектурно-будівельній комісії (ДАБК) дозвіл на будівництво. Після закінчення будівництва ДАБК перевіряє, чи відповідає об’єкт проекту. На думку Ганни Бондар, сьогодні в Україні немає такої інстанції, яка б оцінювала б якість облаштування об’єктів міської інфраструктури для потреб маломобільних груп населення, їх ступінь зручності.

За словами Ганни Бондар, досить часто трапляються помилки, замовник може поставити незрозуміле завдання, архітектор може зробити неякісний проект, будівельники можуть виконати проект погано, а замовник його все одно приймає, бо, напевно, розкрадав кошти.

Заступник директора Департаменту містобудування та архітектури бачить два шляхи виправлення ситуації – довготривалий та коротший. Довготривалий – це обов’язкова освітня програма для всіх працівників цієї сфери, наприклад, Посібник з вуличного дизайну, метою якого є запровадження нових стандартів містобудування.

Коротший шлях – це громадський контроль. Для чого і створюється Громадська рада при Секторі з рoзвитку безбар’єрнoгo середoвища.

Сьогодні міському голові стало вигідно вкладати кошти у розвиток велоінфраструктури, бо є такий соціальний запит. Раніше з нами не хотіли навіть розмовляти, зараз це – частина повсякденної роботи“, – каже Ксенія Семенова, радник київського міського голови з велосипедної інфраструктури міста, координаторка київського напрямку роботи “Асоціації велосипедистів Київа”.

Активісти сподіваються, що незабаром таке ставлення сформується і щодо питання створення інфраструктури, яка відповідає критеріям доступності.

Наразі активісти аналізують законодавство для того, щоб з’ясувати, чи є у повноваженнях новоствореного сектора обмеження, які зашкодять створенню безбар’єрного Києва, та розробляють методику аналізу територій на доступність для маломобільних груп населення.

Громадські організації вивчають положення про ДМА, чи буде у цього Сектору достатньо повноважень, щоб діяти ефективно.

Фото Олени Педай