«Народний фронт» як продовжувач справи «матроса Железняка»

15 Березня 2017 15:11

korrespondent.net

Нагадаю, був такий собі Железняков – російський матрос, анархіст, в радянській історіографії більш відомий як «матрос Железняк», який під час Жовтневого перевороту 1917 р. своїм загоном розігнав Всеросійські установчі збори, і таким чином відкрив заколотникам-більшовикам на чолі з Леніним шлях для захоплення влади в державі.

Тож хто сьогодні в українському парламенті цей «матрос Железняк», який завів у парламент правоохоронців без згоди ВР?! Невже справа російських більшовиків живе і перемагає серед депутатів-коаліціантів «Народного фронту»?

Отож, сьогодні виникла унікальна ситуація, коли депутати від «Народного фронту» вирішили використати та вдосконалити методи Леніна-Троцького у боротьбі за владу і всупереч чинному законодавству самостійно завели групу поліцейських та військових у сесійну залу парламенту, щоб вони розказали про своє життя.

Першокурснику юридичного факультету відомо, що для потрапляння в будівлю парламенту на пленарне засідання Верховної Ради, а тим більше — для виступу у сесійній залі необхідне відповідне рішення ВР.

Випадки, коли у сесійній залі виступали, скажімо, керівники інших держав, траплялися в історії парламенту, але вони відповідним чином були узгоджені заздалегідь і пройшли необхідну процедуру погодження у ВР. Ця процедура передбачена статтями 5, 6 Регламенту Верховної Ради України, який, нагадаю, є Законом України, обов’язковим для виконання усіма, в тому числі народними депутатами.

А сьогоднішній прецедент, який створили представники команди Яценюка, свідчить про те, що тепле місце в парламенті, депутатський мандат і перебування при владі – це альфа й омега їхнього думання. Тому усвідомлюючи, що партія Яценюка не має жодних шансів знову потрапити до парламенту, вони, очевидно, готові застосовувати всі законні й незаконні методи, щоб зберегтися при владі.

І сьогоднішня історія з анархією від провладної партії в парламенті – чергове тому підтвердження.

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

 

Джерело: Обозреватель