Нове розслідування телеканалу Al Jazeera б’є по Порошенку чи підштовхує його до боротьби з корупцією?

12 Лютого 2018 11:48

Сайт міжнародного телеканалу Al Jazeera опублікував розслідування про купівлю-продаж медіа-холдингу United Media Holdings (UMH) в 2013 році, власником якого тоді був підприємець Борис Ложкін, а покупцем – нині олігарх-утікач Сергій Курченко. Після оприлюднення розслідування телеканалу, штаб-квартира якого розташована в Катарі, українські антикорупційні активісти кажуть, що є підстави для розслідування антикорупційними органами щодо того, чи не були при купівлі-продажу Курченком використані «брудні гроші», які міг отримати Ложкін. Активісти також наголошують, що якщо влада не візьметься серйозно за боротьбу з корупцією, тоді такі викриття будуть з’являтися й надалі.

У розслідуванні телеканалу Al Jazeera йдеться про те, що Сергій Курченко, якого названо «газовим чарівником України» часів екс-президента Віктора Януковича, знайшов близько 500 мільйонів доларів на купівлю медіа-холдінгу Бориса Ложкіна UMH. Зокрема до холдингу входив журнал Forbes Ukraine, який раніше вів розслідування проти Курченка.

В публікації зазначено, що продаж було «заплямовано брудними грошима і цей осад не змити».

Якщо коротко передати суть оборудки, то Курченко, як сказано в розслідуванні, взяв кредит у державному «Укрексімбанку», і що ці гроші були брудними, бо походять з позики, забезпеченої вкраденими активами.

Сама оборудка мала місце в 2013 році, і була завершена наприкінці жовтня того ж року.

«Для того, щоб заплатити Ложкіну і його партнерам, Курченко отримав позику в розмірі 160 мільйонів доларів США з державного банку. Прокуратура встановила, що це було зроблено з допомогою крадених активів», – йдеться в статті.

Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції, каже, що в купівлі медіа-холдингу фігурують деякі компанії Курченка, які українськими правоохоронними органами визнані такими, що відмивали брудні гроші Януковича та його оточення. Треба зауважити, що купівля-продаж здійснювалась через низку в тому числі офшорних компаній.

«Все це потребує розслідування, потребує кримінального провадження», – зазначила Каленюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

Мотиви купівлі-продажу

У статті на сайті Al Jazeera говориться, що Курченко купував холдинг у Ложкіна, щоб покласти край критичним публікаціям щодо нього та його бізнесів у ЗМІ, що були частиною холдингу.

«Було очевидно, що Курченку не подобалось, що стосовно нього журналісти намагаються знайти правду, намагаються знайти документи, підтвердити докази його незаконної діяльності. І найпростіше заткнути журналістів – це просто стати власником медіа, яке визначає редакційну політику», – каже Каленюк в інтерв’ю.

Також в українській пресі раніше писали, що Курченко міг купувати медіа-холдинг «під Януковича» і його мабутні політичні плани.

«Всім було відомо, що Курченко був молодим олігархом, який насправді став гаманцем Януковича, і через нього збирали активи Янукович і його соратники», – зауважує Каленюк в інтерв’ю.

За її словами, продаж також міг свідчити не на користь Ложкіна.

«Як може ця людина, по-перше, взяти брудні гроші, а по-друге, віддати медіа-активи на поталу, знаючи, що прийде той, хто буде закривати роти журналістам і цензурувати їх. Ну, це багато про що говорить не на користь Ложкіна», – каже Каленюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

Після зміни власника багато журналістів холдингу пішли, а Forbes з’ясовував справи з Курченком щодо правомірності використання його відомого бренду.

Чи пов’язаний Порошенко?

Стаття телеканалу Al Jazeera має назву: «Чи пов’язаний президент Порошенко із сумнівною угодою на 500 мільйонів доларів?»

У розслідуванні говориться, що до 2013 року Порошенку належав журнал та кілька інших ЗМІ, а також трохи менше трьох відсотків акцій UMH. І Порошенко стверджує, що перестав контролювати це медіа до продажу Курченку у червні 2013 року.

Al Jazeera зазначає, що документи компанії вказують на те, що хоча Порошенко, можливо, відмовився від своїх журналів та радіостанцій, він володів своїми акціями до жовтня 2013 року.

Але речник президента сказав, пише Al Jazeera, що Порошенко не володів прямо чи непрямо будь-якими корпоративними правами в UMH станом на 28 жовтня 2013 року – моменту продажу.

«Відповідно, пан Порошенко не отримував будь-яких коштів від продажу, який згадується в нашому запиті, і, таким чином, не мав будь-яких податкових зобов’язань», – мовиться у статті, з посиланням на президентського речника.

За словами речника, Порошенко продав свої частки в усіх проектах UMH у 2012 році та в травні 2013 року відповідно.

Каленюк в інтерв’ю Радіо Свобода наполягає: «Цей факт має бути перевірений в рамках кримінального провадження. Тобто, чи була у власності якась частка на жовтень 2013 року».

А Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна, каже в інтерв’ю Радіо Свобода, що як представник поважної організації глобального представництва в Україні, наразі не може давати ґрунтованої оцінки.

«По документах, які є, потрібно їх верифікувати, а по-друге, фактично перевірити припущення про збіг двох подій – виходу (Бориса Ложкіна) з Національної інвестиційної ради і звернення відповідного каналу. Ми зробили ряд запитів і зараз намагаємось зібрати цю конкретну інформацію. Тобто, є підстави для розгляду, але поки що важко говорити про підстави для висновків», – каже Юрчишин.

Президент Порошенко звільнив Ложкіна з Національної інвестиційної ради 8 лютого – як стверджує Al Jazeera, через кілька годин після того, як канал зв’язувався з Адміністрацією президента щодо реакції на цю історію.

«Допоки не буде – доти триватиме»

Щодо самого розслідування міжнародного телеканалу, то Юрчишин помітив, що вдруге за достатньо короткий період часу з одного джерела, з одного каналу, «який до того не був причетний до системного висвітлення проблематики боротьби з корупцією в Україні, на ньому з’являються такі інклюзивні інтерв’ю, можна зрозуміти, що в Al Jazeera з’явився системний викривач».

За словами Юрчишина, таким джерелом може бути хтось достатньо близький до середовища як чинної, так і попередньої влади, який орієнтується і добре уявляє взаємні стосунки між представниками ключових політичних гравців.

Але тут є й ширша проблема, додає Юрчишин.

«Зараз, через таку достатньо аморфну позицію української влади у боротьбі з корупцією, маємо ситуацію, коли на зовнішній арені з’являється гравець, який користується оцією аморфністю і починає бити по українській владі. Наскільки це аргументовано чи змістовно – тут потрібно в кожному випадку розбиратись, – каже Юршичин в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Але вже нині чітко зрозуміло, що гальмування, затягування боротьби з корупцією зараз грає проти української влади. Її б’ють за те, що вона обіцяла зробити, обіцяла як суспільству, так і міжнародним партнерам, – зауважує Юрчишин, – І якщо українська влада не буде боротися з корупцією, то такі викриття будуть з’являтися і з’являтися».

https://www.radiosvoboda.org/a/29031288.html