Що таке договір про спільне проживання та як його укласти. Пояснює Мін’юст

4 Жовтня 2021 17:51

За попередніми підрахунками Міністерства юстиції, майже кожен десятий шлюб в Україні є “цивільним”, тобто пара проживає без офіційної реєстрації шлюбу. Проте й такі відносини захищені законом. У Мін’юсті пояснили, що таке договір про спільне проживання чоловіка та жінки, навіщо його укладають та як це зробити.

За інформацією Мін’юсту, договір про спільне проживання можна укласти лише якщо жодна зі сторін не перебуває в зареєстрованому шлюбі, а також якщо між ними склалися стосунки, притаманні подружжю. Тобто це проживання на одній території, спільне господарство, спільний бюджет та інше.

Для того, щоб укласти договір потрібні паспорти сторін та індивідуальні податкові номери платників ПДВ.

Якою є процедура посвідчення договору

У Мін’юсті пояснили, що нотаріальне посвідчення такого договору не є обов’язковим, проте має низку переваг, наприклад, такий договір буде доказом у судовому процесі для закликання до спадкування в четверту чергу, також знижуються ризики визнання договору нікчемним.

Під час укладення договору про спільне проживання нотаріус:

  1. установлює осіб, які звернулися;
  2. з’ясовує, чи розуміють учасники договору значення своїх дій та наслідки їх вчинення;
  3. готує проєкт договору;
  4. ознайомлює сторони зі змістом договору;
  5. впевнюється в тому, що зміст договору повністю відповідає дійсним намірам та волі сторін;
  6. після підписання договору сторонами посвідчує договір та реєструє його в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Як зазначили в Мін’юсті, у договорі можна прописати будь-які не заборонені законодавством умови, наприклад, визначити дату початку спільного проживання, домовитися про надання права на користування власністю, домовитися про спосіб поділу майна, якщо стосунки будуть припинені тощо.

Також у договорі допускається можливість розв’язувати питання щодо коштовностей, премій та нагород, а також подарунків, які були отримані до початку спільного проживання.

Однак такий договір не може: регулювати особисті відносини, та між відносини між особами та дітьми; зменшувати обсяг прав дитини, народженої під час спільного проживання, та передання майна, яке підлягає державній реєстрації тощо.

Джерело:  “Суспільне”