Цей день в історії:
1563 — завершився Тридентський собор Католицької Церкви, який з перервами засідав упродовж 18 років.
1735 — будівля на Даунінг Стріт, 10 у Лондоні стала офіційною резиденцією британського прем’єр-міністра і має цей статус досі.
1791 — вийшов перший номер найстарішої недільної газети Британії Observer.
1918 — президент США Вудро Вільсон відплив до Європи для участі у Версальській мирній конференції. Це перший випадок, коли найвища посадова особа Штатів виїхала за межі країни.
1938 — у Хусті відбувся І з’їзд «Карпатської Січі», воєнізованої організації, створеної на Закарпатті членами ОУН.
1939 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину.
1941 — у Москві підписано радянсько-польську декларацію про дружбу та взаємодопомогу, чим польський еміграційний уряд фактично визнав радянську окупацію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року.
1963 — у Чернігові запустили першу чергу камвольно-суконного комбінату (тоді найбільшого в СРСР).
1992 — IV Всеукраїнський з’їзд Народного Руху України перетворив НРУ на політичну партію, а її головою обрав В’ячеслава Чорновола.
1996 — з мису Канаверал запущено автоматичну космічну станцію Mars Pathfinder, яка 4 червня 1997 року доправила на поверхню Марса спеціальний самохідний пристрій для збирання зразків марсіанського ґрунту.
1997 — в Оттаві 125 країн підписали Конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їх знищення. Серед країн, що відмовилися підписати цей документ, були Китай, Росія, США.
Народились:
1713 — Гаспаро Ґоцці, італійський поет і літературний критик. Один з перших італійських журналістів. Старший брат драматурга Карло Ґоцці.
1795 — Томас Карлайл, англійський публіцист, історик, філософ (†1881).
1875 — Райнер Марія Рільке, видатний австрійський поет («Нові вірші», «Дуїнські елегії», «Сонети до Орфея») (†1926).
1892 — Франсіско Франко, іспанський генерал і політик, глава держави і верховний каудільйо Іспанії.
1897 — Марі Андріссен, нідерландський скульптор.
1898 — Степан Кожум’яка, український інженер-мостобудівник, автошляховик, філолог, публіцист, дисидент, громадський діяч (†1989).
1908 — Алфред Герші, американський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1969 року («за відкриття, що стосуються механізму реплікації та генетичної структури вірусів») (†1997).
1913 — Роберт Адлер, американський винахідник, один з розробників телевізійного пульта дистанційного керування, автор великої кількості патентів.
1922 — Жерар Філіп, французький актор (знявся у фільмах «Фанфан Тюльпан», «Червоне й чорне», «Пармський монастир»). (†1959)
1928 — Джеймс Ловелл, американський астронавт (1965, 1966, 1968, 1970), перша людина, яка облетіла Місяць («Аполлон-8», 1968).
1932 — Олег Тимошенко, український хоровий диригент, педагог, народний артист України, ректор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, президент Асоціації діячів музичної освіти та виховання.
1954 — Григорій Гладій, український кіноактор.
1963 — Сергій Бубка, український спортсмен, один із найвидатніших атлетів-стрибунів ХХ ст., багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу, Європи, Олімпійських ігор.