МИКОЛА ТОМЕНКО: ПРО УКРАЇНСЬКУ ПОМІСНУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ: або коли «ГРОШІ ТА ВЛАДА», а не »БОГ І УКРАЇНА – ПОНАД УСЕ!»

25 Березня 2018 09:00

У роздумах про ще одну безнадійно забуту обіцянку «української» влади щодо творення єдиної помісної православної церкви проаналізував останнє соціологічне дослідження групи «Рейтинг», яке проводилося у 22 містах – обласних центрах України.
Про специфіку православної теми в Галичині.
Тут, звісно, тема єдиної помісної православної церкви всіляко підтримується. Проте, реальне церковне життя для більшості мешканців проходить в лоні Української греко-католицької церкви:
– у Львові – 67 відсотків прихожан;
– в Івано-Франківську – 60%;
– у Тернополі – 54. Такі дані опитування без врахування католиків.

“Ми люди православні”?!

Є ще одна спеціальна група віруючих, переважно православного спрямування, які НЕ ХОЧУТЬ говорити або НЕ ЗНАЮТЬ про свою конфесійну приналежність.
Для прикладу, до “категорії вірю в Бога, але не належу до певної релігії” ( у інших соцопитуваннях – “православний, але не належу до певної конфесії”) :
– у місті Суми – 65 відсотків мешканців;
– у Миколаєві – 43;
– у Запоріжжі та Херсоні – 35.

Проблема відповідності між кількістю громад і церков та прихожанами згідно соціології.

Є ще одна проблема, яка випливає із опитувань – доволі велика кількість прихильників УПЦ Київського патріархату на тлі переважаючої чисельності громад та церков Московського патріархату.
Так, для прикладу у Кропивницькому про належність до УПЦ Київського кажуть – 51, Московського – 3!
в Полтаві відповідно – 48 проти 14;
в Черкасах – 49 проти 17;
в Херсоні – 44 проти 11…

Поверхневе пояснення таке:
– значна кількість людей православної віри ходить до церкви кілька разів на рік, переважно у Великдень та НЕ ЗНАЄ про конфесійну приналежність храму;
– певна кількість людей, особливо Московського патріархату, НЕ ХОЧЕ вказувати це і позиціонує себе як « просто православний або віруючий»;
– ще частина обирає в опитуванні слово «Київський» з огляду на здоровий глузд та нинішню ситуацію.

Все це, на тлі ПОВНОЇ ВІДСУТНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ у сфері релігії та бездіяльності місцевої влади у гуманітарних питаннях призвело до такого стану речей.
ЗАКЛИКИ ПОЛІТИКІВ У ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПРО ЄДИНУ ПРАВОСЛАВНУ ПОМІСНУ ЦЕРКВУ, в той час коли у їхніх маєтках стоять церкви Московського патріархату, доки вони вінчається або хрестять дітей та онуків в»канонічній» чи « не важливо якій» церкві, а у місцевих чиновників у кабінетах красуються фото з Кірілом –
ЦЕ І Є ТИПОВИЙ ЦИНІЗМ!

Отож, маємо хаос і розруху у «церковних головах» багатьох людей, бо для влади і політиків питання СВІТОГЛЯДУ та ЦЕРКВИ не на часі,
для них «ГРОШІ І ВЛАДА – ПОНАД УСЕ»!