Відкриття Музею кіно відбудеться в київському Довженко-центрі 12 вересня о 19:00. Прем’єрна виставка “ВУФКУ. Lost & Found” та паралельна програма розкриють історію міжнародного успіху Всеукраїнського фотокіноуправління.
Мультимедійна експозиція у відновлених приміщеннях площею 1500 кв. м представить експонати з провідних українських музеїв та з колекції Довженко-центру. Це рідкісні кадри фільмів, кінохронік та анімації, унікальні архівні документи та фото, що перенесуть глядача в атмосферу 1920-х.
Виставка є результатом дослідження команди Довженко-центру, що розпочалось 2012 року публічними показами українського німого кіно із сучасними саундтреками. Відтоді в культурний обіг повернуто десятки фільмів, віднайдених в Україні та за кордоном.
Історія українського кіноавангарду має безліч прогалин: багато творів є втраченими, а дещо збереглося лише частково. Щоби доповнити уявлення про феномен ВУФКУ, куратори виставки запропонували сучасним митцям переосмислити втрачені шедеври. Проект поєднав тогочасну та сучасну літературу, музику, дизайн та візуальні мистецтва. До створення експозиції долучилися автори Алла Загайкевич, Георгій Потопальський, Олександр Бурлака, Анатолій Бєлов та група Sensorama, Микола Рідний, Ірина Стасюк, Олексій Нікітін, Олександр Ірванець, Антон Санченко, Тетяна Малярчук, Наталка Сняданко, Ірина Цілик.
“Виставка “ВУФКУ. Lost & Found” – перша спроба представити українську культурну революцію 1920-х синтетично, через найбільш релевантне медіа – кіно. Її завдання – не лише реконструювати історію Всеукраїнського фотокіноуправління, а й поставити низку незручних запитань, відповідь на які критично необхідна сьогодні, – каже генеральний директор Довженко-центру Іван Козленко. – Що робити зі спадком українського радянського мистецтва? Яке його місце в новітній українській ідентичності? Чи правильно віктимізувати 1920-ті терміном “Розстріляне відродження”, ігноруючи очевидні успіхи доби? На ці питання немає простих відповідей. Але суспільна дискусія навколо них буде неповною без комплексного висвітлення феномену кіно 1920-х”.
“Музей розповідатиме про магію кіно і хімію його взаємодії із чуттями глядача, – говорить керівниця Музею кіно Довженко-центру Олена Гончарук. – Ми хочемо створити музей динамічний, як саме кіно. Головний предмет збереження та дослідження музею: образи, ідеї, конструкти, стереотипи, явища, феномени, відображені в кіно. Його призначення – стати простором комунікації і взаємодії, в якому глядач зможе пізнавати себе і рефлексувати через кіномистецтво”.
Паралельна програма:
Музичні кіноперформанси “КОЛО ДЗИҐИ” – репрем’єри заборонених та віднайдених німих фільмів виробництва ВУФКУ із сучасними саундтреками у живому виконанні гуртів DZ`OB, “Вагоновожатые”, співачки Мар’яни Садовської.
Кінолекторій “КУЛЬТУРФІЛЬМ” за участю українських та світових дослідників кіно.
Кіноклуб OLDSCHOOL: покази відреставрованих версій фільмів ВУФКУ.
Екскурсії експозицією для дітей, родин.
Виставка “ВУФКУ. Lost & Found” працюватиме до 1 грудня.
Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Всеукраїнське фотокіноуправління – державна організація, яка діяла впродовж 1922-1930 років. Сформувала успішну українську кіноіндустрію. ВУФКУ об’єднало кіностудії Одеси, Ялти і Києва, розвинуло виробництво, дистрибуцію, рекламу та освіту в сфері кіно, спричинивши “кіноманію”. Завдяки ВУФКУ українське кіно вийшло на міжнародний ринок – наші фільми показували в Німеччині, Франції, Нідерландах, Великій Британії, США та Канаді. Уклавши угоди з ключовими гравцями індустрії, як-от Kodak, Pathé та Agfa, ВУФКУ стало одним із кіногігантів у тогочасній Європі та вже серед сучасників здобуло славу “українського Голлівуду”.
Джерело: https://gazeta.ua/articles/culture/_muzej-kino-vidkriyut-u-kiyevi/924002
