Графік опублікував на своїй сторінці в “Фейсбуці” голова Оболонської РДА Олександр Цибульщак, повідомляє Depo.Київ.
“Є графік поминальних днів на кладовищах Києва”, – написав він.
У християнському світі батьківський день має і другу назву, багато людей називають його теплим словом Радониця. Це слово походить від виробничого Радуниця. Таке ім’я мав язичницький бог, покликання якого полягало в охороні і оберіг душ покійних людей. Християни намагалися всіляко задобрити бога Радуницю, адже тільки в його силі було забезпечення спокою і умиротворення померлих душ. Люди прагнули приносити богу різні жертвоприношення, а також шанували його священними молитвами.
Що стосується жертовних дарів, то з певного часу їх обличчя прийняло вигляд фарбованих яєць, печених пасок, священних свічок. Ця традиція жертвопринесення залишилася й донині, адже в день Радониці люди намагаються піч побільше пирогів, фарбувати курячі яйця і все приготоване нести на кладовище або роздавати у вигляді милостині.
З деяких часів стало зрозуміло, що смерть — це зовсім не страшно. Люди повинні радіти тому, що душа померлого з’єднується з Богом і перебуває в єднанні з ним. Смерть у християнстві пов’язана з вічністю, душі не мають терміну, вони живуть на небі вічно і радіють за своїх близьких живих людей. Саме з-за того, що смерть порівнянна з вічністю, батьківський день і приурочений до святкування Пасхи, як дня воскресіння Ісуса.
Протягом певного часу назва поминального дня Радуниця змінилося на слово Радониця. Все це пояснюється тим, що однокореневі слова з Радоницей — це «рід», «рідня», «родичі». Крім цього, друга назва більше уособлює слово «радість», з яким і пов’язана святкування батьківського дня.
Не потрібно думати, що люди в цей день поминають тільки своїх померлих батьків. У цей час дозволяється згадувати всіх померлих знайомих, родичів, близьких друзів. Також дозволяється відвідувати могили на кладовищі незнайомих людей і залишати на поверхні землі поминальні продукти і випічку.