moemisto.ua
У Музеї історії Києва відкрилася предметно-документальна виставка «На лінії вогню», організована волонтерською організацією «Армія SOS». В якості експонатів — документи росіян, які брали участь у конфлікті, фрагменти та уламки від «Смерчей», «Градів», «Ураганів» та іншої зброї, а також фотографії з фронту, зроблені волонтерами.
Експозиція приїхала до столиці з Дніпропетровська, де демонструвалася місяць. Організатори сподіваються, що, відвідавши її, люди переосмислять своє ставлення до подій, усвідомлять присутність росіян на сході країни. «Ідея виставки прийшла три місяці тому. Cпочатку хлопці, вдячні за допомогу, просто дарували нам свої трофеї — тубуси від міни, шеврони ополченців, і вони накопичувалися на складі,— розповіла «Хрещатику» співорганізатор виставки Аліна Михайлова, керівник Дніпропетровського штабу «Армія SOS», яка їздить на фронт з травня 2014-го.— Ми подумали, що люди втомилися від війни, але потрібно показати, якою є дійсність — незалежно від угод війна триває. Ми розповіли військовим про виставку, попросили їх зібрати нам ще експонатів — вони цим дуже загорілися, телефонували: коли ви приїдете та заберете свої подарунки для виставки. Хлопці з Мар’їнки навіть зробили вилазку в буферну зону і забрали величезний снаряд, який до них прилетів. Фотографії ми збирали протягом року — це частина нашого архіву, найемоційніші світлини, що показують, як звичайні будівлі, де жили люди, спалені і розбомблені «руським миром». Аліна Михайлова є студенткою 4-го курсу і зізнається, що спочатку про її волонтерську роботу на фронті не знала навіть мама. «Коли були перші виїзди у Слов’янськ, Краматорськ, було страшно,— пригадує дівчина.— Я ж мирна людина і не могла усвідомити, що війна прийшла до нас. Зараз вже звикла, приїжджаю до бійців як до своїх друзів, другої родини. Бували й небезпечні ситуації: якось наша машина потрапила в Мар’їнці під танковий обстріл, а під Донецький аеропорт вночі нам довелося їхати без фар у супроводі спалахів і канонади з обох боків… Від початку ми цим займалися заради країни і перемоги. На жаль, наш екіпаж досі не бачить істотних змін чи можливості суттєво змінити ситуацію. Але ми не можемо це покинути, бо воїни в АТО не винні в тому, що відбувається, це наші друзі, брати, сестри».
Зараз нівелюється поняття героїв, їх прийняття у суспільстві, тому така експозиція на часі, впевнена військовий психолог Світлана Літвінчук, керівник центру підготовки та реабілітації військових «Світлячок». Після важких умов перебування в зоні АТО мобілізованих часто запитують, навіщо взагалі туди їхали. «Багато років у нас не приділялася достатня увага культурному і патріотичному вихованню, виросло покоління, що начебто переймається, але збоку,— поділилася вона з «Хрещатиком».— Забуваючи, що «моя хата скраю — я перший зустрічаю ворога». Необхідно виховувати культуру розуміння, що існує війна, є хлопці, які захищають нас і гинуть, це пласт нашого суспільства, і потрібно поважливо до них ставитися». Раніше вважалося, що головне, щоб руки-ноги були цілі, додає психолог. Зараз люди починають розуміти, що це суттєва проблема, якою не потрібно нехтувати, а можна подолати. «Бувають хлопці, яких я веду півроку, а деяким достатньо дві зустрічі»,— підкреслює Світлана Літвінчук.
На стінах експозиції розвішані фото з міст зони АТО, які знаходяться всього в 500-600 кілометрах від Києва, де побували волонтери,— Мар’їнка, Дебальцево, Щастя, станиця Луганська, Водяне, Тоненьке та ін. Під ними — залишки зброї, що потрапляють на нашу територію — снаряди мінометів, гранатометів, градів, кулеметів. А також книги місцевих мешканців, прострілені картини та інші речі, знайдені документи росіян.
Відвідувачам пропонують підтримати військових на фронті благодійними внесками, купивши футболки, кепки, значки, прапори, розмальовані тубуси. Лотом благодійного аукціону виступає бойова маскувальна «кікімора», яка багаторазово використовувалася снайперами (стартова ціна — 800 грн). А також картина Тетяни Мансурової, дружини загиблого під Луганськом героя Андрія Мансурова. Це перша робота, написана після трагедії — Тетяна намалювала могилу на полі маків, біля якої сидить янгол, а вгорі — обличчя, яке нагадує обличчя її чоловіка. Стартова ціна — 500 грн, гроші Тетяна хоче віддати іншій родині, яку спіткало таке ж горе.
Виставка «На лінії вогню» триває в Музеї історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7) до 12 липня щодня з 12.00 до 19.00. Вхід вільний
