Сьогодні пройдемося вулицями Печерська
На вул. Різницькій, 13/15 знаходиться будівля Генпрокуратури України. Перед входом в установу, на асфальті написані близько сотні імен тих, кого активісти вважають винними у смерті Небесної сотні.Раніше на вулиці було кілька історичних будівель: жіноча гімназія, де навчалася народна актриса Алла Тарасова (одна з відомих ролей – Анна Кареніна), а також “родове гніздо” династії офіцерів Ломтева, але в часи незалежності влада знесла їх, побудувавши торгово-офісно готельний комплекс. До речі, місцеві жителі розповідають, що в будинках №8 і №9-а проживають нинішні чиновники різних рангів.
Холоднокровні різники і бойні Лаври
У дворі будинку на вул. Різницькій, 11, поруч із житловим чотирьохповерховим будівлею №11-б, побудованим ще в початку ХХ століття, знаходиться незвичайна споруда, де, за словами місцевих жителів, мешкає привид. Жовтуватий напівзруйнований будинок без даху, вікон і дверей сусідить поруч зі школою, і учні намагаються його обходити стороною. Мешканці вулиці запевняють, що звідти в нічний час з’являється неприродне світіння. Правда, скептики запевняють, що це витівки бездомних. Хоча про паранормальні явища біля будівлі заговорили не випадково, нібито місце там несприятливе, і пов’язують містику з історичним минулим цієї вулиці. Вона була прокладена в першій половині XIX століття на місці Ніжинської вулиці. Назва Різницька з’явилася тут м’ясників (різників), мовляв, це їх душі тепер блукають. Тут також розміщувалися власні бойні Києво-Печерської лаври.
Обитель київського війта і чудотворна ікона
Пройшовши через містичний дворик, можна швидко потрапити на вул. Рибальську, на самому початку якої знаходиться Введенський чоловічий монастир. Біля нього щодня вибудовується черга людей, бажаючих помолитися в храмі перед чудотворною іконою Божої матері. На самому храмі також можна знайти ікони святий і вигравірувану молитву до неї. Але спочатку будівля святині, побудована в стилі ампір, була маєтком київського війта (1801-1813 рр.) Георгія Рибальського (на його честь названа вулиця) – якраз під час його управління Київ отримав Магдебурзьке право і привілеї. У 1877 році маєток придбала Мотрона Єгорова, яка після смерті чоловіка створила тут Києво-Введенскую жіночу громаду, і допомагала незаможним жінкам. З часом там прибудували прибудинкову церкву. До речі, серед відомих особистостей, що проживали в цій вулиці, була дочка військового інженера Івана Лілье, Зоя, а також дослідник Києва Володимир Щербина з сім’єю. Але до наших днів будівля, де вони жили, не збереглася.
Олімпійський стрілок і Декабристи
На сусідній вулиці Панаса Мирного, на будинку №7-а, встановлено меморіальну дошку на честь українського спортсмена, олімпійського чемпіона в треп (стрільбі) Дмитра Монакова. Він багато років проживав у цій багатоповерхівці. А на будівлі навпроти встановлено барельєф, який говорить, що на цьому місці в 1822-1825 рр. пройшов таємний з’їзд Південного товариства декабристів. Сама ж вулиця з’явилася тут в 30-х роках XIX століття після перепланування Печерська на місці старовинної Фрайгольдской вулиці – що в перекладі з німецької означає “вольнозолота”. Спочатку ж вона називалася Мільйонна і носила цю назву до 1869 року. Назву вулиці пов’язують з ім’ям одного з міських купців Мільйона. І лише в ХХ столітті вона була перейменована на честь українського письменника Панаса Мирного.
Камінь на честь В’ячеслава Чорновола та гіпсокартонний храм Вознесіння
Вулицю Панаса Мирного пов’язують з ім’ям ще одного політичного діяча, який брав активну участь у створенні Незалежної України – В’ячеславом Чорноволом. Він проживав в кінці вулиці в багатоповерховому будинку №27. На його честь на будівлі встановлена меморіальна дошка. А з іншого боку парадного входу видно ще одну пам’ятну дошку, встановлену на честь першого голови Конституційного суду України Леоніда Юзькова, який, як виявилося, сусідив з Чорноволом. У декількох десятках метрів від будинку політика вже майже десять років існує сквер ім. Чорновола, там же встановлено символічний камінь. Незабаром тут постане храм Вознесіння Господнього, а поки що він споруджений з легких будівельних матеріалів – гіпсокартону. Варто звернути увагу і на будівлю з колонами №19. У спорудженні затишно розмістилася кафедра системного проектування “КПІ” (корпус №26), правда видно, що воно потребує капітального ремонту, адже стіни з різних сторін відрізняються один від одного навіть кольором.
Дистанція прогулянки: 950 м
Час прогулянки: 50 хв
Фото: Анатолій Бойко