Депутати Київської міської ради підтримали петицію №6972 з проханням знести так звану «каплицю» УПЦ (Московського патріархату) біля фундаменту Десятинної церкви в Києві як «незаконну». Це не означає, що вже завтра цю «каплицю» демонтують, натомість депутати вирішили рекомендувати київському міському голові підтримати петицію і доручити структурним підрозділам виконавчого органу київської влади вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для усунення правопорушень. Але відповісти напевно, коли це станеться, депутати не змогли.
Петиція про знесення незаконної каплиці зібрала понад 10 тисяч підписів. Саме така кількість необхідна, щоб звернення розглянули представники влади. І це сталося – Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування винесла питання на обговорення і понад дві години вирішувала, підтримувати петицію чи ні та як правильно сформулювати свій висновок.
Голосування відбулося двічі. Перше – за те, щоб підтримати петицію, а друге – що ж робити із самою незаконною забудовою.
Протокол засідання опублікують не пізніше ніж 12 лютого, і вже тоді мер Києва Віталій Кличко має доручити структурним підрозділам виконавчого органу київської влади розібратися з питанням. А це означає, що вирішення питання відкладеться ще на кілька тижнів.
Під час засідання комісії, окрім підтримки петиції, депутатам вдалося точно з’ясувати одну річ: ніхто не отримував дозволу зводити будь-які споруди поруч із музеєм.
Заступник директора департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Попович Оксана наголосила, що департамент не видавав і не реєстрував документи, які дають право виконувати будівельні чи підготовчі роботи за адресою: Володимирська, 2.
Працівник департаменту містобудування та архітектури КМДА також зазначив, що проектна документація на будівництво «монастиря» не зареєстрована в кадастрі, а адреса: Володимирська, 2 нікому не присвоювалася.
В УПЦ (МП) заявляють, що «монастир» має далі бути на тому місці, де він є, і не збираються його переносити.
Однак представники цієї релігійної спільноти не з’явилися на засіданні комісії КМДА.
За підтримку петиції голосували не всі
Під час засідання комісії петицію №6972 підтримали усі 18 присутніх депутатів. Проте на комісії був і дев’ятнадцятий – Володимир Старовойт, депутат від фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», який перед самим голосуванням покинув залу засідань.
Перед тим депутат висловив свою підтримку з приводу того, що УПЦ (МП) має узаконити своє будівництво і продовжити його.
«Ми – виборці киян і нашої совісті. Якщо хтось не знає історії, це перша церква, Десятинна. Це земля наших пращурів. Треба дати їм (УПЦ (МП) – ред.) можливість, хай будують. Я ще повідомлю, що монголи були православними. Тому якщо вона далі будується – це наша совість і наша духовність. Якщо вони можуть це узаконити, то нехай узаконять», – заявив Старовойт.
Однак інші депутати наголосили, що мова йде не про релігійні питання, а виключно про законність зведення будь-яких споруджень на історичній території Києва.
Олександр Харченко, заступник голови комісії, повідомив, що правова сутність конфлікту перейшла у дві площини: цивільну та кримінально-процесуальну. Тому, можливо, у результаті кримінального процесу незаконна споруда біля музею може бути речовим доказом. Кримінальне провадження має це з’ясувати.
«Україна – одна із найбільш толерантних держав. І на нашій території живуть люди із найрізноманітнішими віросповіданнями. Держава гарантує захист усім релігійних громадам, якщо ті поважатимуть закон», – зазначив Харченко.
Музей збирає документи для ґрунтовного позову
У Міністерстві культури заявляють, що готують судові позови. Однак єдиним законним користувачем земельної ділянки на сьогодні є Національний музей історії України, який і має звертатися до суду.
Територія навколо музею надана в його користування у 1998 році, але фактичним власником її залишається КМДА.
Тому, на думку, директора Національного музею історії України Тетяни Сосновської, відколи земля отримала статус охоронної зони, опіка цієї території і моніторинг дотримання законності дій має бути завданням не лише музею, а й державних органів.
За її словами, нині у вагончиках, які встановлені поруч із музеєм, живуть люди, які постійно перебувають біля музею зі зброєю і відлякують таким чином відвідувачів.
Наразі керівництво музею збирає документи, які ляжуть в основу судового позову проти релігійної організації, яка звела незаконну споруду.
Ця релігійна громада протягом багатьох років вела листування з різними установами та організаціями і, можливо, отримувала якісь погодження. Але все це відбувалося поза нашою спиною. Ми написали запити вже до шести установ із проханням надати оригінали документів, які могли б засвідчити, хто із представників музею та київської влади колись надав згоду на цю незаконну забудову», – розповідає Сосновська.
Директор музею також просить журналістів, громадськість та державні органи допомогти отримати ці документи якомога швидше, аби позов мав максимальну юридичну силу.
Юрист Іван Михайловський, який був присутній на засіданні, вважає, що рішення, які винесли депутати, перш за все слугують засобом зняття соціальної напруги і, швидше за все, справа перейде в тривалі судові розгляди.
Як рішення комісії вплине на «справу архітекторів»?
Олександр Горбань, один із архітекторів, який 25 січня 2018 року разом з Олексієм Шемотюком здійснили спробу підпалу так званого «Десятинного монастиря» УПЦ (Московського патріархату), загалом засіданням комісії задоволений. Однак зазначає, що конкретики хотілось би більше.
«Ми будемо далі контролювати виконання петиції. Це незаконна будівля, вона має бути знесена. Кримінальна справа проти нас зараз перебуває в стані слідчих дій, і якщо ця будівля незаконна, то і відсутній склад злочину, який нам інкримінують», – зазначив архітектор.
Адвокат архітекторів Андрій Руденко наголосив, щокримінальна справа проти Шемотюка та Горбаня не має перспектив.
«Негативних наслідків для моїх клієнтів не буде, адже навіть при поверховому аналізі стає зрозуміло, що та будівля незаконна і не має правовстановних документів», – зазначив адвокат.
5 лютого Апеляційний суд Києва відпустив Горбаня та Шемотюка на поруки народних депутатів.
Споруду, яка належить УПЦ (МП), біля фундаменту Десятинної церкви в Києві збудували в 2005 році. Попри відсутність дозвільних документів, так званий «монастир» понад 10 років функціонує на території історичної пам’ятки.
https://www.radiosvoboda.org/a/29031160.html
